20 березня 2014 рокусправа № 1170/2а-4038/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року по справі № 1170/2а-4038/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулося до з позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (надалі - Відповідач), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 року №0004420171, про нарахування їй сум грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у загальній сумі 10346.94 грн. та №0004410171 в частині нарахування їй зобов'язання по податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 16978,28 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 13582,62 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3395,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що висновки перевіряючих про нікчемність господарських операцій з ТОВ "Нафтопромпостач" ґрунтуються лише на їх припущеннях, а наявні первинні документи об'єктивно підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з указаним контрагентом (а.с.3-8)
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 11 січня 2013 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Судове рішення обґрунтовано тим, що оскільки реальність господарських операцій Позивача з ТОВ "Нафтопромпостач" з поставки нафтопродуктів і фактичне їх здійснення підтверджується наявними у справі копіями первинних документів та Відповідачем не спростовано, то Позивач мав законні підстави для включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період. (а.с.238-240 т.2)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року - скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що судом безпідставно залишено поза увагою той факт, що результатами документальної позапланової перевірки контрагента Позивача - ТОВ "Нафтопромпостач", встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, власні основні засоби відсутні, як і відсутні наймані працівники, що свідчить про відсутність реального здійснення господарської діяльності зазначеним підприємством. За таких обставин і правочини, укладені між Позивача та ТОВ "Нафтопромпостач" є нікчемними та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Зазначене свідчить про завищення Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за такими правочинами.(а.с.242-244 т.2)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.ляційна скарга не підає задовоСудом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_2 Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Кіровоградській області видано дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки при роздрібній торгівлі нафтопродуктами, строк дії якого закінчувався 23.06.2012 року (т.1, а.с.103).
Між ТОВ "Нафтопромпостач" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №135 від 26.10.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у відповідності до умов Договору та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною (т.1, а.с.45-50).
Уповноваженими фахівцями податкового органу проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 566/1710/НОМЕР_1 від 02.11.2012 року, з висновками про наступні порушення:
ч. 1 та 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 2 ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямованіі на реальне настання наслідків;
пп 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 0З.04.1997 року (із змінами та доповненнями), пп.а) п.187.1 ст.187, п.198.1, п. 198.2,п.198.3. п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями , у зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість в загальній сумі 14402.70 грн.;
п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України, що стало підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік на загальну суму 8277.55 грн. (т.1, а.с.11-43).
За результатами перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 року, а саме - №0004420171, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 10346,94 грн. в тому числі за основним платежем - 8277,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2069,39 грн. (т.1, а.с.9) та №0004410171, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17973,13 грн. в тому числі за основним платежем - 14402,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3570,43грн. (т. 1, а.с.10).
Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень і є предметом судового спору.
Задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки реальність господарських операцій Позивача з ТОВ "Нафтопромпостач" з поставки нафтопродуктів і фактичне їх здійснення підтверджується наявними у справі копіями первинних документів та Відповідачем не спростовано, то Позивач мав законні підстави для включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період. Щодо висновків акту позапланової перевірки контрагента Позивача - ТОВ "Нафтопромпостач" щодо відсутності у останнього виробничих потужностей та найманих працівників, а тому , і відсутності реальної господарської діяльності, то зазначене є лише припущенням податкового органу та не може беззаперечно свідчити про нікчемність правочинів між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Нафтопромпостач".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи із наступного.
Щодо встановлених судом фактичних обставин справи у сторін заперечень не виникало.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ( далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем та ТОВ "Нафтопромпостач" укладено договір поставки нафтопродуктів №135 від 26.10.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у відповідності до умов Договору та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.
На підтвердження факту виконання умов договору Позивачем надано податкові накладні, товарно- транспортні накладні, отриманий товар було належним чином оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2011 року між ПП ОСОБА_3 (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди автомобіля, за яким Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння Бензовоз марки ГАЗ 3309 (т.1, а.с.76-78). Передача та повернення автомобіля підтверджується актами прийому - передачі автомобіля (т.1, а.с.79-80). Оплата за оренду бензовозу підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с.122-124).
Факт перевезення товару підтверджено шляховими листами, виписаними на водія ОСОБА_4 (т.1, а.с.87-90), що перебуває у трудових відносинах з Позивачем відповідно до трудового договору (т.1, а.с.86).
Також Позивачем для провадження господарської діяльності взято у термінове платне користування комплекс будівель, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, апарат електронний контрольно-касовий МІНІ - 500.02 МЕ №ПБ57009544 - 1 шт., апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований портативний МІНІ-500.01 АЗС №ПН54101692 - 1 шт., пульт дистанційного керування ПДУ Т&Т МІНІ №3679 - 1шт. ( договір оренди від 01.10.2010 року на а.с.102, 104-108т.1).
Відповідно до додатку №1 до даного договору Орендодавці та Орендар здійснили прийом - передачу в оренду майна до переліку якого входять ємкості, у яких і зберігались придбані нафтопродукти (а.с.109 т.1).
Придбані у ТОВ "Нафтопромпостач" нафтопродукти реалізовані Позивачем, що підтверджується договорами на постачання нафтопродуктів та договорами на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т.1, а.с.140-187). Оплата за придбаний товар підтверджується випискою по рахунку (т.1, а.с.188-234) та платіжними дорученнями (т.2, а.с.110,112,114-115,172,174,176). Видача та отримання придбаного товару підтверджується накладними, податковими та видатковими накладними, довіреностями та актами звіряння взаємних розрахунків (т.1, а.с.237 - т.2, а.с.190).
Відповідачем, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, не надано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про те, що у Позивача були наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентом, на підставі яких ним задекларовано суму податкового кредиту, як не надано належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності і безтоварності договору, укладеного між Позивачем і ТОВ "Нафтопромпостач", та доказів, що вказують на недодержання Позивачем та його контрагентом під час укладення відповідного договору вимог ст.203 ЦК України.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновки Акту перевірки про відсутність у контрагента Позивача - ТОВ "Нафтопромпостач" необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень, що у свою чергу свідчить про відсутність реального здійснення господарської діяльності зазначеним підприємством, визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.
Крім того, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ТОВ "Нафтопромпостач" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а фахівцями контролюючого органу не спростовано фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (надання послуг) чи їх вірного документального оформлення.
Сама по собі несплата контрагентом Позивача податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідало б принципам системи оподаткування.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0004420171 від 15.11.2012 року, судом першої інстанції вірно зазначено, що висновки податкового органу про порушення Позивачем приписів п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України ґрунтуються виключно на невизнанні правочинів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Нафтопромпостач". Однак, на підставі вищевказаних доказів встановлено, що правочини, укладені між Позивачем та ТОВ "Нафтопромпостач", мали реальний характер та відповідають їх економічному змісту, що в свою чергу свідчить про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року по справі № 1170/2а-4038/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко