03 грудня 2013 рокусправа № 2а-0870/4691/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя
на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. у справі № 2а-0870/4691/11
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Альянс"
до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Альянс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Бізнес-Альянс") звернулась до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 07.06.2011 №0000612302/14934, яким позивачу було донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на 230493грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57623,25грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про заниження податку на додану вартість за операціями з ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс", на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд в своїй постанові зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 №0000612302/14934 прийнято протиправно, що є підставою для його скасування. Суд не прийняв як належний доказ вирок у кримінальній справі стосовно ОСОБА_1, оскільки цим судовим рішенням не встановлено фактів відносно позивача у справі, що розглядається.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог. Відповідач вважає, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту податкові накладні фіктивного підприємства, підписані не платником податку, незважаючи на товарність операцій між позивачем і фіктивним підприємством та між позивачем та його покупцями.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить постанову суду залишити без змін.
Під час апеляційного розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про здійснення правонаступництва у зв'язку з реорганізацією у податкових органах. Дане клопотання задоволено, на підставі ст.55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво, Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, у період з 11.05.2011 р. по 24.05.2011р. на підставі наказу № 564 від 11.05.2011р. Державна податкова адміністрація у Запорізькій області (ДПА у Запорізькій області) провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Бізнес-Альянс" з питань дотримання останнім вимог Закону України від 03.04.1997р. №168 "Про податок на додану вартість" при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Торговий Дім "Фаворит Плюс" за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р.
За результатами перевірки складено акт від 24.05.2011р. №27/35-3/23879785, в якому зазначається про порушення позивачем пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.30-39), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 230 493 грн., в тому числі по періодах: вересень 2008 року - 109793 грн., жовтень 2008 року - 93374 грн., листопад 2008 року - 3192 грн., грудень 2008 року - 22965 грн., лютий 2009 року - 1169 грн. Висновки податкового органу щодо допущеного позивачем порушення ґрунтуються на тому, що господарські операції позивача з Приватним підприємством "Торговий Дім "Фаворит Плюс" є безтоварними, оскільки не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, крім того діяльність вказаного підприємства визнана у судовому порядку незаконною, без наміру здійснення статутної діяльності.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 №0000612302/14934, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - в сумі 230493,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 57623,25 грн.(а.с.45).
Висновки перевірки пов'язані з договірними взаємовідносинами позивача з Приватним підприємством "Торговий Дім "Фаворит Плюс". Так, з договору поставки № 24-08/08 від 01.08.2008 року, укладеного між позивачем (Покупець) та Приватним підприємством "Торговий Дім "Фаворит Плюс" (Продавець), вбачається, що останній зобов'язується передати у власність Покупця товар (матеріал технічний ПВХ для автотранспортних засобів, шнур для зварювання, вінілштучшкіри), а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах договору. Товар поставлявся партіями. Загальна сума договору складає 6 000 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 1 000 000,00 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс" податкові накладні, суми податку на додану вартість за якими включені до податкового кредиту відповідного податкового періоду:
- вересень 2008 року - податкові накладні № 164 від 01.09.2008 - ПДВ 100345,36 грн., № 166 від 03.09.2008 ПДВ - 9447,24 грн.
- жовтень 2008 року - податкові накладні № 268 від 06.10.2008 -ПДВ 35494,70 грн., № 273 від 08.10.2008- ПДВ 57878,96 грн.
- листопад 2008 року - податкова накладна № 337 від 14.11.2008 -ПДВ 3191,86 грн.
- грудень 2008 року - податкова накладна № 409 від 12.12.2008 - ПДВ на суму 22965,15 грн.
- лютий 2009 року - податкова накладна № 517 від 11.02.2009 - ПДВ на суму 1169,41 грн.
З рахунків-фактур, видаткових накладних та виписок банківської установи про проведення розрахунків ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс" у період вересня-лютого 2008-2009 років позивачем отримано товару на загальну суму 1 382 956,08 грн. (у тому числі ПДВ - 230 492,68 грн.).
Суд першої інстанції в своїй постанові зазначив, що виконання вищевказаного договору: отримання та оплата товару позивачем повністю підтверджуються наданими первинними документами, тобто у суду не виникло сумнівів щодо реальності господарських операцій щодо виконання вказаного договору.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) (далі - Закон) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платнику податку;
- (будівництвом, спорудженням основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп 7.4.5 п. 7.4 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За приписами пп.7.2.3 п. 7.2 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
При цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом 7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Оцінивши висновки суду першої інстанції з урахуванням документів, що містяться у справі, та враховуючи вищезазначені норми Закону, колегія суддів вважає, що податковий орган не довів безтоварність господарських операцій, пов'язаних з правовідносинами позивача та ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс" у період вересня-лютого 2008-2009 роки, товарність операцій не спростована відповідачем, матеріали справи підтверджують отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, а також подальшу реалізацію товару, а відтак не доведено порушення з боку позивача вимог пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо формування податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента податкових накладних у спірний період.
Документи, на які посилається податковий орган, а саме - вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 24.09.2010, яким громадянку ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.205 КК України та визнано винною у створенні підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, суд першої інстанції не прийняв як належний доказ на підтвердження доводів відповідача.
Так, за приписами ч.4 ст.72 КАС України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Колегія суддів погоджується з позицією суду, оскільки, по-перше, у даному вироку не йдеться про злочинні дії посадових осіб позивача, цим вироком не встановлено факту укладення фіктивних угод між ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс" та позивачем. По-друге, фактично стверджуючи про наявність злочинних дій з боку посадових осіб позивача, направлених на збагачення за рахунок держбюджету, податковий орган проте не надає доказів того, що з кримінальної справи відносно гр.ОСОБА_1 було виділене окреме провадження стосовно посадових осіб позивача або щодо них порушено окрему кримінальну справу. Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку, що кримінальні дії ОСОБА_1 не пов'язані з господарською діяльністю позивача та не впливають на право останнього по формуванню податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Торговий Дім "Фаворит Плюс" за наслідками здійснених реальних господарських операцій.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. у справі № 2а-0870/4691/11 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2а-0470/969/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова