10.04.2014 Справа № 920/445/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної
фірми "Кондитероптторг", м. Суми
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
с. Червонопрапорне Сумського району Сумської області
про стягнення 11 473 грн. 38 коп
Суддя ДЖЕПА Ю.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Пономаренко С.І. (довіреність б/н від 04.06.2013 р.)
від відповідача: ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.04.2014 р. до 10.04.2014 р.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 12 276 грн. 52 коп. заборгованості, з яких: 11 473 грн. 38 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору постачання товару № 139 від 01.07.2011 р.; 803 грн. 14 коп. штрафу, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву, якою відмовився від стягнення з відповідача 803 грн. 14 коп. штрафу. Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом до розгляду. Окрім цього, надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.04.2014 р. щодо відповідача, в якому зазначено, що ФОП в процесі припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.07.2011 р. був укладений договір постачання товару № 139, за умовами п. 1.1 якого продавець (позивач) постачає, а покупець (відповідач) отримує товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначеному даним договором.
Згідно п. 5.2 Договору, передбачено, що відповідач зобов'язується здійснювати оплату суми кожної погодженої партії товару шляхом 100% передплати на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів до каси за місцем розташування відділів останнього. У випадку відвантаження товару за узгодженням з позивачем без передплати, відповідач зобов'язаний розрахуватись відразу після його отримання або оплати товар не пізніше семи календарних днів з моменту одержання товару.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 473 грн. 38 коп.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких містяться підписи представника відповідача.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не подано аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 11 473 грн. 38 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору не було проведено розрахунків за поставлений товар.
Відповідно до п. 7.2 Договору, в силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В судове засідання представник позивача надав заяву, якою відмовився від стягнення з відповідача 803 грн. 14 коп. штрафу, дана заява відповідно до вимог ст. 22 Господарського процсуального кодексу України прийнята судом.
З матеріалів справи вбачається, а саме з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.04.2014 р. ФОП ОСОБА_1 значиться як підприємець (зазначено - в стані припинення, за судовим рішенням), а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 50-1 Цивільного кодексу України підприємницька діяльність ФОП є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кондитероптторг" (40024, м. Суми, вул. Воровського, 5/1, код 24002831) 11 473 грн. 38 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.04.2014 р.
СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА