14.04.14 Справа № 904/2007/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКРЕДИТ УКРАЇНА", м. Одеса
до Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 440 000,00 грн.
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Резніченко Л.І. - представник за дов. б/н від 10.04.14
від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокредит» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укренергозабезпечення» про стягнення заборгованості у розмірі 440 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором правового забезпечення № 0612 від 01.06.2012 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 14.04.2014.
10.04.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява від 03.04.2014, в якій він зазначає, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглядати справи без участі його представника.
11.04.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій він визнає позов у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.
Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Оскільки дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява прийнята судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокредит Україна" (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Укренергозабезпечення" (далі - відповідач, замовник) був укладений договір правового забезпечення № 0612 (далі - договір).
Згідно 1.1. цього договору виконавець зобов'язується надавати замовнику правове забезпечення з питань: надання юридичних консультацій з усіх питань пов'язаних з діяльністю підприємства; підготовка документів (листів, претензій та інших); розробка та перевірка договорів; надання рекомендацій правового характеру; досудового врегулювання питань, що полягають в організації та юридичному супроводженні стягнення на користь замовника заборгованості з третіх осіб; представлення у встановленому порядку інтересів замовника в усіх судових органах України, державних, комунальних та приватних підприємствах, установах, організаціях, органах влади та управління, правоохоронних органах, органах прокуратури, юстиції, слідчих органах України, органах дізнання, виконавчих органах; будування системи пошуку клієнтів; раціоналізації та підвищення продуктивності праці; стандартизації операцій, планування виробництва; розвитку співробітників, формалізація структури управління підприємством; пошуку джерел створення і утримання конкурентних переваг підприємства; аналізу зони прибутковості на регіональному та міжнародному ринку; з ведення бухгалтерського обліку; зі складання фінансових звітів; з відновлення бухгалтерського обліку; консультації щодо питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності; консультації щодо питань системи внутрішнього контролю; консультації щодо питань оподаткування; зі складання податкових декларацій та звітів.
Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити правове забезпечення за цим договором.
Виконавець зобов'язується надавати замовникові правове забезпечення протягом строку дії цього договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору вартість правового забезпечення за кожний календарний місяць по даному договору становить 22 000 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок). При підписанні цього договору протягом 3 робочих днів замовником здійснюється авансовий платіж за один календарний місяць.
Згідно з п. 4.3 договору оплата правового забезпечення здійснюється замовником в готівковій або безготівковій формі до 25 чиста за кожний наступний календарний місяць.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє один рік при умові остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань. Після закінчення строку, вказаного в п. 9.1. цього договору, договір вважається укладеним на той самий строк та на тих же умовах, якщо жодна зі сторін протягом 3 днів письмово не повідомила іншу про неможливість його пролонгації (п. п. 9.1, 9.3 договору).
Звернення сторін щодо неможливості пролонгації спірного договору у матеріалах справи відсутні, тому господарський суд вважає договір № 0612 від 01.06.2012 дійсним на час розгляду справи.
На виконання умов договору, за період з червня 2012 року по січень 2014 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 440000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками сторін (арк. с. 12-31).
На момент звернення позивача до господарського суду із позовом строк оплати наданих послуг згідно договору № 0612 від 01.06.2012 є таким, що настав.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
11.04.2014 відповідач звернувся до господарського суду з заявою, в якій визнав позовні вимогу и повному обсязі. Дана заява була прийнята судом до розгляду.
Згідно зі ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг згідно наданих актів приймання-передачі виконаних робіт та не надано доказів їх оплати на суму 440000 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 440000 грн. боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 8800 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренергозабезпечення" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 3, код ЄДРПОУ 32701923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокредит" (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 94, кв. 24, код ЄДРПОУ 36042464) суму основного боргу у розмірі 440000 грн. (чотириста сорок тисяч грн.) та 8800 грн. (вісім тисяч вісімсот грн.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 14.04.2014
Суддя В.І. Ярошенко