14 квітня 2014 року Справа № 817/976/14 м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Зозулі Д.П., за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Тарасюк Рената Василівна,
відповідача: представник Ясковець Олександр Анатолійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука"
доУправління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення надміру сплачених коштів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука" до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення надміру сплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що УПФУ в м. Рівне безпідставно зарахувало до науково-педагогічного стажу період роботи ОСОБА_4 на посаді начальника навчальної частини Університету, так як посада начальника (заступника) навчальної частини (відділу) не входить до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257, а робота навчального відділу (частини) не відповідає змісту ст.4 Закону України «Про вищу освіту» і не відноситься до наукової (науково-педагогічної) діяльності. Крім того, Університетом не надавалася до пенсійного органу довідка-підтвердження про віднесення посади ОСОБА_4 до категорії науково-педагогічних працівників.
З огляду на зазначене, дії УПФУ в м. Рівне щодо відмови у припиненні нарахування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів відносно пенсіонера ОСОБА_4, є протиправними, а надміру сплачені кошти в розмірі 1836,39 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
У судовому засіданні представник відповідача проголосив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до пункту 5 Порядку № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
Відповідно до зазначеного УПФУ в м. Рівне, починаючи із 2006 року (часу виходу на пенсію ОСОБА_4), регулярно надсилало Університету такі повідомлення з розрахунками сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Вказані розрахунки Університетом не оскаржувалися, відшкодування згідно із розрахунками Університет здійснював справно.
Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 99 КАС України, відповідно до частини 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач дізнався про порушення свого права ще у 2006 році, а звернувся до суду лише у 2014 року, то дану позовну заяву слід залишити без розгляду.
Представник позивача вказане клопотання заперечив та зазначив, що раніше позови стосувалися виключення з розрахунку спірної суми різниць пенсій. У даному випадку позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від 25.02. 2014 року та стягнути надміру сплачені кошти.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03. 2004 р. № 372 управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне приватному вищому навчальному закладу «МЕГУ імені академіка С. Дем'янчука» вперше ще у 2006 році (рік виходу на пенсію ОСОБА_4) було надіслано повідомлення про розрахунок сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сум пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Означений розрахунок і всі наступні приватним вищим навчальним закладом «МЕГУ імені академіка С. Дем'янчука» не оскаржувалися, університет справно здійснював відшкодування згідно з розрахунками. Вказана обставина підтверджена поясненнями представника відповідача та не заперечувалася представником позивача.
Як вбачається з матеріалів справи пенсія ОСОБА_4 призначена, як науковому працівнику з 13.02. 2006 року, а до суду позивач звернувся лише 01.04. 2014 року.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Даний строк позивачем пропущено і підстав для його поновлення судом не встановлено.
Згідно з статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Керуючись ч. 2 ст. 99, ст. 100, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука" до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення надміру сплачених коштів - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання нею законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Зозуля Д. П.