09 квітня 2014 р.Справа № 531/2187/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 27.02.2014р. по справі № 531/2187/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області
про зобов'язання здійснити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (надалі - відповідач), в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області нарахувати згідно чинного законодавства та виплатити заборгованість по пенсії в зв'язку з втратою годувальника як інваліду 1 групи з дитинства, з урахуванням заробітної плати померлого батька за період роботи в районах Крайної півночі згідно довідки № 954/02-31 від 01.04.2009 року, за минулий час починаючи з моменту припинення виплати пенсії з 10.02.2011 року, по час прийняття судом рішення .
Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що висновки, викладені у постанові суду не відповідають обставинам справи, а також на доводи та обставини, наведені в апеляційній скарзі.
Представники сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення, та справу розглянути без участі представника відповідача.
На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.05.2013 року ОСОБА_1 звертався до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника як інваліду з дитинства.
Рішенням Колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області №123 від 03.06.2013 року в задоволенні вищезазначеної заяви позивача відмовлено у зв'язку з тим, що вона не була підтверджена документами, які б встновлювали статус ОСОБА_1 як інваліда з дитинства.
Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, а тому у відповідача відсутні правові підстави для розгляду питання про призначення (перерахунку) пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Згідно зі ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Колегія суддів зауважує, що при зверненні до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області 24.05.2013 року ОСОБА_1 надав копію медичного висновку №10 від 09.03.1995 року, який був дійсний до 01.04.1997 року(а.с.88). Документів про продовження групи інвалідності з дитинства позивач до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області не надав.
Згідно позовної заяви, позивачем на адресу відповідача 07.11.2013 року цінним листом з описом направлено оригінал медичного висновку №11 від 10.03.1995 року, який був дійсний до 06.05.2005 року, для приєднання до матеріалів пенсійної справи. Проте, як свідчать письмові докази, до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області надійшла не завірена копія медичного висновку №11 від 10.03.1995 року, про що було складено відповідний акт (а.с.62).
Таким чином, на день подачі заяви про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника як інваліду 1 групи з дитинства, ОСОБА_1 не мав статусу інваліда з дитинства, а отже і не має права на вище вказану пенсію згідно чинного законодавства.
Вищезазначені обставини спростовують доводи апелянта щодо наявності обов'язку у відповідача нарахувати згідно чинного законодавства та виплатити заборгованість по пенсії в зв'язку з втратою годувальника як інваліду 1 групи з дитинства, з урахуванням заробітної плати померлого батька за період роботи в районах Крайної півночі.
Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 27.02.2014р. по справі № 531/2187/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.