10.04.2014 р. Справа № 914/588/14
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагор»
до відповідача:Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»
про:стягнення 161822 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 23 коп.
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Герасименко В. С.
Представники:
Позивача:не з'явився
Відповідача:не з'явився
19.02.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 616 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагор» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 161822 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 23 коп.
Ухвалою суду від 21.02.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.03.2014 р.
Ухвалою суду від 18.03.2014 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 10.04.2014 р.
Позивач вимоги ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).
Відповідач вимоги ухвал суду повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).
09.04.2014 р. до суду за вх. № 15395/14 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 11821 грн. 92 коп., оскільки така сума сплачена відповідачем та стягнути з відповідача на корить позивача 150000 грн. 31 коп. заборгованості та 3236 грн. 44 коп. сплаченого судового збору. До зазначеного відзиву долучено копію платіжного доручення від 31.03.2014 р. № 1564 про сплату боргу на суму 11821 грн. 92 коп., копію витягу з ЄДРЮОФОП та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Отже, відповідачем визнано позов на суму 150000 грн. 31 коп. та представлено суду докази сплати заборгованості на суму 11821 грн. 92 коп.
У суду відсутні підстави вважати, що визнання позову відповідачем суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач визнав позов в частині стягнення 150000 грн. 31 коп. боргу та представив докази сплати заборгованості на суму 11821 грн. 92 коп., з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
28.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метагор» (позивач) та Державним підприємством «Стрийський вагоноремонтний завод» (відповідач) був укладений договір поставки № СВРЗ-01-22-13-08/Ю (надалі - Договір; копію долучено до матеріалів справи).
04.11.2013 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 5 про зміну і доповнення договору № СВРЗ-01-22-13-08/Ю від 28.01.2013 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору із змінами та доповненнями, позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідачу товар, відповідно до специфікацій № 1, 2, 3, 4, 5 (додаток № 1, 2, 3, 4, 5), що є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити, відповідно до умов договору.
Пунктом 6.4. Договору із змінами та доповненнями передбачено, що загальна сума по договору з додатковою угодою складає 1982749 грн. 33 коп.
Відповідно до умов Договору із змінами та доповненнями, 04.11.2013 р сторонами була складена та підписана специфікація № 5 (додаток № 5 до Договору) (копію долучено до матеріалів справи).
На виконання умов Договору із змінами та доповненнями, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 161822 грн. 23 коп., що підтверджується видатковими накладними від 04.11.2013 р. № МОК-400583 на суму 53916,19 грн., № МОК-400584 на суму 53916,19 грн. та № МОК-400585 на суму 53989,85 грн. (копії долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 7.2. Договору, відповідач здійснює оплату товару на протязі 15 банківських днів з дня його отримання.
Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар.
Станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед за отриманий товар становила 161822 грн. 23 коп.
Після порушення провадження у даній справі, відповідач частково сплатив заборгованість на суму 11821 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 31.03.2014 р. № 1564 (копію долучено до матеріалів справи).
Станом на день розгляду справи, відповідач частково погасив борг перед позивачем на суму 11821 грн. 92 коп. та визнав позов на суму 150000 грн. 31 коп.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав частково, представив суду докази часткової сплати заборгованості, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагор» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 161822 грн. 23 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 150000 грн. 31 коп.
Провадження у справі в частині стягнення 11821 грн. 92 коп. слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума боргу сплачена відповідачем до прийняття рішення у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн.
Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3236 грн. 44 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2014 р. № 47 (долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 510, 526, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагор» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 161822 грн. 23 коп. задоволити в частині стягнення 150000 грн. 31 коп.
2. Стягнути з Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (вул. Зубенка, буд. 2, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ 20770332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метагор» (вул. Вітянська, буд. 1А, прим. 1, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132; код ЄДРПОУ 36757651) 150000 грн. 31 коп. боргу та 3236 грн. 44 коп. сплаченого судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 11821 грн. 92 коп. боргу - припинити.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 квітня 2014 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.