ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/13-2013 08.04.14
За скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 36 083,74грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від стягувача не прибув
Від боржника не прибув
Від ВДВС не прибув
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (надалі - ПрАТ "СК "Інгосстрах", позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - ПрАТ "СК "АХА Страхування", відповідач) про стягнення 36 083,74 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.01.2013 порушено провадження у справі № 5011-50/13-2013.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2013 у справі № 5011-50/13-2013 позовні вимоги задоволено - стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, офіч 402; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 36 083 (тридцять шість тисяч вісімдесят три) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
19.03.2013 на виконання рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2013 у справі № 5011-50/13-2013 було видано наказ.
11.03.2014 приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві.
Дана скарга обґрунтована тим, що скаржник добровільно виконавши постанову про відкриття виконавчого провадження № 38238475 від 05.06.2013, 24.02.2014 поштою отримав постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП №38238475 від 14.02.2014 у розмірі 3769,32 грн. (надалі - Постанова № 1) та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №38238475 від 14.02.2014 у розмірі 98,11 грн. (надалі - Постанова № 2), винесені старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Городньою Г.Ю.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на викладене, суд призначив розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін та відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві на 08.04.2014.
У судове засідання 08.04.2014 представники стягувача, боржника та відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві не з"явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно із ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сгягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення скарги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, у зв'язку з таким:
Як встановлено судом, 10.07.2013 на адресу AT «СК «АХА Страхування» надійшла копія постанови від 05.06.2013 із супровідним листом вих.№ 839/2 від 05.06.2013 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановського Б.В. про відкриття виконавчого провадження № 38238475 по иаказу № 5011-50/13-2013, виданому 19.03.2013 Господарським судом м. Києва про стягнення з AT «СК «АХА Страхування» на користь ПАТ «СК «Інгосстрах» суму страхового відшкодування страхове відшкодування у розмірі 36 083,74 грн. та 1609,50 грн. судового збору.
Державним виконавцем для AT «СК « АХА Страхування» (надалі - Товариство) було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 11.06.2013.
Відповідно до ст. 26 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Проте, в порушення вимог ст. 25. ч. 5. вказаного вище Закону копія вищевказаної Постанови від 05.06.2013 про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу скаржника лише 10.07.2013, на підтвердження чого останнім надано копію супровідного листа з вхідним номером AT «СК «АХА Страхування» та копію конверту.
Згідно ст. 30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 35 Закону у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником на адресу відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києві було направлено Лист з проханням відкласти провадження виконавчих дій для добровільного виконання рішення на строки передбачені законодавством та негайно передано Постанову про відкриття виконавчого провадження на оплату.
Згадана Постанова була оплачена платіжним дорученням №46 447 від 23.07.2013 на суму 1 609,50 грн. та платіжним дорученням 45 520 від 17.07.2013 на суму 36083.74 грн., що свідчить про добровільне виконання Рішення у строк до 10-ти робочих днів.
Згідно п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» «Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: ...8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; ...».
З урахуванням всього вище зазначеного та керуючись ст.49 Закону AT «СК «АХА Страхування» було направлено Лист з повідомлення про повне фактичне виконання рішення та надано докази на підтвердження цього.
Однак, 24.02.2014 AT «СК «АХА Страхування» поштою було отримано Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП №38238475 від 14.02.2014 у розмірі 3769,32 грн. (надалі - Постанова № 1) та Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №38238475 від 14.02.2014 у розмірі 98,11 грн. (надалі - Постанова № 2), винесені старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Городньою Г.Ю.
Відповідно до ч.5 ст.25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі- документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 1. ст 31 Закону).
За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч. 1. ст. 35 Закону).
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1. ст.27 Закону).
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.(ч. 3. ст 27 Закону).
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, ...Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.1 .ст.28 Закону).
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, зокрема виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (п.6 ч. 4. ст. 41 Закону).
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк (ч. 5. ст.41 Закону).
14.02.2014 старшим державним виконавцем Подільського районного управляння юстиції у м. Києві Городнею Г.Ю. було винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3769,32 грн.
При цьому, підставою стягнення з Боржника виконавчого збору, на думку державного виконавця Городні Г.Ю., є невиконання наказу №5011-50/13-2013, виданого 19.03.2013 Господарським судом м. Києва AT «СК «АХА Страхування» у наданий для добровільного виконання строк (до 11.06.2013).
Як свідчать матеріали справи, постанова про відкриття виконавчого провадження №38238475 від 05.06.2013 була отримана скаржником більше, ніж через місяць після її винесення, що свідчить про порушення прав боржника та прямих приписів Закону.
Крім того, Боржником було направлено Лист про поновлення строку на добровільне виконання до 10 робочих днів, тобто, до 24.07.2013 та те що рішення було виконано добровільно, виконавцем не було та не могло бути розпочато дій з примусового виконання рішення, підстав для винесення Постанови про стягнення виконавчого збору та Постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій не має, що прямо передбачено ч. 3. ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
В свою чергу, згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»:
- відповідно до статей 45, 46 Закону N 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV, і був нереальним.
Також суд наголошує, що п. 4.15.2. Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Мінюсту № 74/5 від 15.12.1999, передбачено, що про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.
У зв'язку з наведеним Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №38238475 від 14.02.2014 є необґрунтованою.
Отже, стягнення витрат на проведення виконавчих дій прямо суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження» та не може бути стягнуто, оскільки фактично не було розпочато дій з примусового виконання.
Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Нормою ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормою ч.4 ст. 13 передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до ст. 83 Закону та регламентований Інструкцією з організіції примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що безпосередній контроль за діями виконавців покладений на начальників відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно п. 9.2 Інструкції начальник відділу ДВС перевіряє виконавче провадження зокрема за заявою стягувана.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним необґрунтованість та незаконність постанов ВП №38238475 старшого державного виконавця Городня Г.Ю. Відділу ДВС Подільського районного управління юстиції в м. Києві від 14.02.2014 про: стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору, які повинні бути скасовані.
За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження», ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними та скасувати Постанови ВП №38238475 про:
- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014;
- про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 769,32 грн. від 14.02.2014.
3. Зобов'язати ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві винести Постанову про закінчення виконавчого провадження №38238475 по наказу № 5011-50/13-2013 від 19.03.2013 про стягнення з AT «СК «АХА Страхування» на користь ПАТ «СК «Інгосстрах» страхове відшкодування у розмірі 36 083,74 грн. та 1609,50 грн. судового збору.
4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
5. Копію ухвали розіслати сторонам та Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.
Суддя Головатюк Л.Д.