ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 квітня 2014 року № 826/16838/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів - Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДепартаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до третя особаДержавної виконавчої служби України ОСОБА_1
проскасування постанови від 24.09.2013 р. про накладення штрафу ВП № 36658727
Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, третя особа - ОСОБА_1, в якому просить суд: "постанову від 24.09.2013 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про накладення штрафу ВП № 36658727 - скасувати".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" 24 вересня 2013 року винесено постанову про накладення штрафу, а тому вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що постанову про накладення штрафу винесено правомірно та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником у виконавчому провадженні (позивачем у зазначеній справі) не виконано рішення суду. Третя особа ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову.
З огляду на неявку в судове засідання 02.04.2014 року представника відповідача справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши думку сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
19 лютого 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36658727 на підставі наказу №11/454, виданого 30 травня 2012 року господарським судом міста Києва про зобов'язання Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради повернути ОСОБА_1 торгівельний павільйон, демонтований 12.07.2011 року.
Вказаною постановою зобов'язано позивача (боржника у виконавчому провадженні № 36658727) самостійно виконати рішення суду, згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
04 квітня 2013 року на адресу відповідача від позивача надійшов лист, в якому останній зазначив, що ним розглянуто звернення відповідача щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 36658727 від 19 лютого 2013 року та повідомив, що отримати майно (демонтований торгівельний павільйон) згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 36658727 від 19 лютого 2013 року, стягувач може за адресою: вул. Народного ополчення, 14 (майданчик № 2 зберігання безхазяйного майна) в робочі дні з 9 до 17 години, завчасно повідомивши за телефоном.
24 вересня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанська А.Л. надіслала на адресу позивача вимогу державного виконавця, в якій вимагала від позивача (боржника у виконавчому провадженні № 36658727) негайно виконати наказ № 11/454 від 30.05.2012 року господарського суду міста Києва, повідомити Відділ про виконання та вказати відповідальну за виконання даного рішення особу та її посаду в термін п'яти робочих днів з моменту отримання даної вимоги, а також попередила, що статтею 90 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за не виконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
24 вересня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. на підставі статей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на позивача (боржника у виконавчому провадженні № 36658727) у розмірі 680,00 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 17 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (частина 3 статті 75 Закону).
Відповідно до частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов'язки боржника у виконавчому провадженні.
Так, згідно частини шостої статті 12 вказаного Закону, боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Так, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснив всі можливі дії для виконання рішення господарського суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі № 11/454, з посиланням на лист від 12 березня 2013 року на адресу позивача щодо можливості отримання торгівельного павільйону, належного ОСОБА_1, оскільки рішенням господарського суду міста Києва № 11/454 зобов'язано саме позивача повернути ОСОБА_1 торгівельний павільйон, демонтований 12.07.2011 року.
Позивачем не було надано жодних доказів вручення третій особі вказаного листа, натомість третя особа не підтвердила обставину його отримання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем (боржником у виконавчому провадженні ВП №36658727) без поважних причин не виконано рішення суду.
При цьому, зазначення представником позивача у судовому засіданні, що 06 грудня 2013 року останній звернувся із заявою до господарського суду міста Києва про роз'яснення рішення суду, на думку суду, не може свідчити про поважність причини невиконання рішення суду, оскільки із наведеною вище заявою позивач звернувся після накладення відповідачем штрафу. Крім того, у даній заяві позивач просив роз'яснити рішення суду, а не встановити спосіб його виконання.
Таким чином, оскільки станом на 24 вересня 2013 року наказ № 11/454, виданий 30 травня 2012 року господарським судом міста Києва позивачем у добровільному порядку виконано не було, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення на позивача (боржника у виконавчому провадженні № 36658727) штрафу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем штраф застосовано правомірно, а розмір штрафу відповідає розміру, визначеному статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідачем свідки не залучалися й судова експертиза не проводилася, судові витрати з позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя С.К. Каракашьян
Судді І.В. Смолій
П.О.Григорович