ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 березня 2014 року № 826/2178/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»
до 1) Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
2) Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві
про скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 835 578,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «В1») № 0000322203 від 06.02.2014 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «В4») № 0000322203 від 06.02.2014 року;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 835 578,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сума податку на додану вартість в розмірі 835 578,00 грн. вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість і підлягає стягненню з бюджету на користь позивача. При цьому позивач вказує на протиправність винесених рішень та правомірність формування податкового кредиту.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесених рішень. Посилання відповідача збігаються з висновками акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення.
В судові засідання представник Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві не з'явився, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОП-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код юридичної особи 30579869) зареєстровано 27 вересня 1999 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 213216). Вказане товариство розташоване за адресою: 02660, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Марини Раскової, будинок 11, офіс 600.
ТОВ "АСКОП-УКРАЇНА" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30 вересня 1999 року за № 06390, на час перевірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Згідно з Свідоцтвом № 35636544 від 20 січня 2006 року ТОВ "АСКОП-УКРАЇНА" є платником податку на додану вартість з 20 січня 2006 року.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в період з 13.01.2014р. по 24.01.2014р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Аскоп-Україна» правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 835 578,00 грн. за жовтень 2013 року.
За результатами перевірки складений Акт № 224/26-53-15-01/30579869 від 24.01.2014р., згідно висновків якого товариством з обмеженою відповідаьністю «Аскоп-Україна» в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» за вересень 2013р. на загальну суму 112 648 грн. та за жовтень 2013р. на загальну суму 1 249 226 грн., в результаті чого встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2013р. на загальну суму 112648 грн., та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2013р. на загальну суму 1 249 226 грн.
На підставі Акту перевірки № 66/26-53-22-03-21/30579869 від 22.01.2014р. відповідачем були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0000332203 від 06.02.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 112 648,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56 324,00 грн.
- податкове повідомлення-рішення (Форма «В4») № 0000322203 від 06.02.2014р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 249 226,00 грн., зазначеній в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.
Акт перевірки містить посилання на те, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість підприємств та первинних документів наданих до перевірки встановлено, що ТОВ «Аскоп-Україна» мало взаємовідносини з ТОВ «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924) за період з 01.09.13 по 31.10.13.
ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві отримано від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві електронні копії актів від 18.11.2013р. № 1936/22-01/30127924 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вторметекспорт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р.» та від 09.12.2013 №2260/26-59-22-01/30127924 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вторметекспорт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р., в якому, серед іншого, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям та зазначено, що зустрічні звірки неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформаційного ресурсу Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», який використовується в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9-«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та підприємством «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 11 вересня 2013 року укладеного договір купівлі - продажу №11/09/13. Натомість, податкові накладні, видані позивачу вказаним підприємством містять посилання на договір купівлі - продажу від 11.05.2013 №11/09/13.
Натомість платіжні доручення, надані позивачем, в якості підстави платежу містять посилання на оплату згідно договору від 11.09.2013р.
Пунктом 3.3 договору від 11.09.2013р. було передбачено, що позивачу його контрагент при передачі товару зобов'язаний надати: рахунок - фактуру, податкову накладену, видаткову накладну, товаро - транспортну накладну, карантинний сертифікат, сертифікат якості Державної інспекції сільського господарства.
Натомість, всі сертифікати якості, які містяться в матеріалах справи, виписані 15 та 16 листопада 2013 року, та не містять жодних посилань на контрагента позивача.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071, який був чинним на дату виписки податкових накладних, передбачено, що у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору проставляється відповідно до вимог пункту 3 цього Порядку.
Отже, внесення до податкової накладної відомостей, які не відповідають реальним обставинам справи, зокрема, іншої дати договору, унеможливлює формування податкового кредиту за такими накладними.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Оскільки матеріалами справи не підтверджено взаємозв'язку між укладеним договором, здійсненою позивачем оплатою та отриманими податковими накладними, судом вбачаються правомірними висновки відповідача.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджуються твердження відповідача про те, що протягом перевіряємого періоду ТОВ "АСКОП-УКРАЇНА" здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів "сумнівного" контрагента та отримання бюджетного відшкодування, а відсутність реального здійснення господарських операцій з зазначеним вище контрагентом вважає доведеним відповідачем під час розгляду справи.
З урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та проведенні перевірки правомірно використані дані вищевказаних актів для формування своїх висновків, оскільки вони в силу пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України є джерелами податкової інформації.
Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).
Отже, з урахуванням викладеного, наявність податкових накладних та інших документів у ТОВ "АСКОП-УКРАЇНА", виписаних постачальниками на поставку продукції (товару) у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання покупцями права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян