ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2014 року № 826/1450/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Архітектор"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Архітектор" звернулося до суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №74626552208 та №74726552208 від 25.10.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для включення сум, сплачених ТОВ «Інтегро Трейд» та ТОВ «Імпульс Макс» до витрат, а сум ПДВ, сплачених зазначеним контрагентам - до складу податкового кредиту.
В процесі розгляду справи судом було викликано для допиту в якості свідків осіб, які значаться керівниками ТОВ «Інтегро Трейд» та ТОВ «Імпульс Макс», проте, вказані особи в судове засідання не з'явились.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що у контрагентів позивача були відсутні можливості для надання послуг, а у позивача відсутні документи для віднесення сум до складу витрат, а сум ПДВ - до складу податкового кредиту. При цьому, відповідач посилається на акти перевірок контрагентів позивача та те, що угоди не могли бути виконані реально, а надані послуги - використані позивачем у господарській діяльності.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Архітектор" (далі - позивач), за результатами якої складено акт №498/26-55-22-08/35692066 від 10.10.2013 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Архітектор» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс Макс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегро Трейд» за період діяльності з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року.» (далі - акт перевірки).
Актом перевірки було зафіксовано порушення норм чинного законодавства України, а саме:
- ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ТОВ «Бізнес-Архітектор» занижено податок на прибуток всього у сумі 316 584 грн.
- п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Бізнес-Архітектор» занижено податок на додану вартість всього у сумі 487 113 грн.
На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 25.10.2013р. прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення №74626552208, яким визначено податкові зобов'язання позивача зі сплати 316584грн. податку на прибуток та застосовано 79146грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №74726552208 , яким позивачу визначено зобов'язання зі сплати 487113грн. податку на додану вартість та засновано 121778грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.
1. Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Бізнес-Архітектор» в особі генерального директора Козицького Дениса В'ячеславовича та ТОВ «Інтегро Трейд» в особі ОСОБА_2 було укладено договір №12/1903-001 від 19.03.2012 року, за змістом якого замовник (позивач) доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання провести роботи по розробці та супроводженню конфігурацій на базі програмного забезпечення продуктів « 1С підприємство 8» Результатом виконаних робіт по зазначеному договору сторонами було визначено Спеціалізовану Конфігурацію Продукту.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інтегро Трейд» зареєстровано Бучанською селищною радою в Київській області, керівником та засновником підприємства є ОСОБА_2. В провадженні слідчого відділу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110100000155 від 25.05.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 29.03.2013, допитаний в якості свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що ніяких послуг не надавав, угод та документів не підписував.
Також акт перевірки містить посилання, що СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до перевірки надано висновок експерта НДЕКЦ СТКЗР Білоцерківського MB №753 від 20.08.2013, відповідно до якого встановлено, що підписи в графах «директор» в первинних фінансово-господарських документах ГОВ «Бізнес-Архітектор», а саме - податкових накладних та актах виконаних робіт виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
Також актом перевірки встановлено, що відповідно до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунків-фактур, податкових накладних та актів виконаних робіт (наданих послуг), між ТОВ «Бізнес-Архітектор» та ТОВ «Імпульс Макс» укладено цивільно-правовий договір №12/1709-001 від 17.09.2012 року, який до перевірки не надано.
Матеріали справи також не місять вищезазначеного договору. Акт перевірки містить посилання на те, що відповідно до протоколу допиту свідка від 19.04.2013 проведеного ст. о/у ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Поляковим К.С., допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що фінансово-господарських документів ТОВ «Імпульс Макс» не підписував, підприємство зареєстрував за винагороду. Крім того СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до перевірки надано висновок експерта НДЕКЦ СТКЗР Білоцерківського MB №753 від 20.08.2013 року, відповідно до якого встановлено, що підписи в графах «директор» в первинних фінансово-господарських документах ТОВ «Бізнес-Архітектор» (код ЄДРПОУ 35692066) по взаємовідносинах з ТОВ «Імпульс Макс» відписані не ОСОБА_5, а іншою особою.
Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.
Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.
Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються, серед іншого, згідно з п. 138.10.3 цієї статті.
Згідно з пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включається, серед іншого, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Натомість, позивачем не надано жодних доказів щодо наявності прямого або опосередкованого зв'язку витрат позивача з одержанням прибутку, або намаганням його одержати - планів, звітів, доказів фактичного друку та розповсюдження листівок.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.
Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
На переконання суду, наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладених договорів, податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян