ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 квітня 2014 року справа № 813/2934/14
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Львівської області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - УДАІ ГУМВС України у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправною і скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2009р. по кримінальній справі №181-0311 в частині, що стосується накладеного обмеження на проведення реєстраційних операцій по транспортному засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.05.2009року, виданого Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області; зобов'язати УДАІ ГУМВС України у Львівській області скасувати обмеження на проведення реєстраційних операцій по вказаному транспортному засобу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Суд встановив, що позивачу належить на праві приватної власності транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.05.2009року, виданим Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області.
З відповіді УДАІ ГУМВС України у Львівській області від 08.01.2013р. №9/8758/р на звернення позивача вбачається, що згідно з базами даних комп'ютерного обліку ДАІ ГУМВС України у Львівській області на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 працівниками Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області 18.06.2011року накладено арешт в забезпечення виконання постанови старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011р. по накладення арешту на транспортні засоби, винесеної у рамках розслідування кримінальної справи №181-0311.
Заборона на проведення реєстраційних операцій стосовно вказаного транспортного засобу накладена у зв'язку з тим, що під час проведення його первинної реєстрації у Львівському ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області, в порушення Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» не сплачено відповідного податку.
Позивач вважає протиправною постанову старшого слідчого прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2009р. по кримінальній справі №181-0311 в частині, що стосується накладеного обмеження на проведення реєстраційних операцій по транспортному засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 з тих підстав, що він придбав вказаний автомобіль у встановленому законом порядку, не знав та не міг знати про те, що первинна реєстрація автомобіля проведена з порушенням закону, а тому, немає підстав для накладення арешту на транспортний засіб. З огляду на наведене, просить суд скасувати вказану постанову слідчого прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2009р. та зобов'язати УДАІ ГУМВС України у Львівській області скасувати обмеження на проведення реєстраційних операцій по вказаному транспортному засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Крім того, аналогічна норма міститься у ч. 2 ст. 4 КАС України, відповідно до якої, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас, суд звертає увагу на те, що органи прокуратури під час досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні або під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Завданнями кримінального провадження відповідно до статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим суд зазначає, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України .
Крім того, як зазначено у рішенні Конституційного суду України № 19рп/2011 від 14.12.2011 року здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, спірні відносини, які виникли між позивачем та прокуратурою під час досудового розслідвання не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані КПК України.
За таких обставин вимоги позивача про оскарження рішення прокуратури під час досудового розслідування повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2011р. N 334/8/13-11, від 11.03.2011р. N 259/0/4-11.
Щодо вимог позивача зобов'язати УДАІ ГУ МВС України у Львівській області скасувати накладене обмеження на проведення реєстраційних операцій по транспортному засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 суд зазначає, що таке скасування безпосередньо пов'язане з діями та рішеннями органу прокуратури під час проведення досудового розслідування, а тому також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись та п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя А.Г.Гулик