м. Київ
21 грудня 2012 року Справа № 2а-5894/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова
до про Дочірнього підприємства «Науково - дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Український науково-дослідний інститут природних газів» стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Науково - дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Український науково-дослідний інститут природних газів» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІI, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у загальному розмірі 31148 грн. 80 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має у своєму складі філію, яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова. Посилаючись на приписи статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІI, позивач стверджує, що відповідач має перед Пенсійним фондом України заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної та виплаченої (науково-педагогічним) працівникам, які працювали у відповідача, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що позовні вимоги визнає частково, а саме: у розмірі 25745 грн. 24 коп. (з урахуванням клопотання від 21.12.2012).
В іншій частині позову щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 5403 грн. 56 коп. представник відповідача просив суд відмовити з огляду на те, що розрахунок витрат складено за неповного з'ясування фактичних обставин, що впливають на визначення сум таких витрат, з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, за поясненнями представника відповідача, до складу витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, включено кошти на виплату пенсій у сумі, що перевищує розмір, визначений статтею 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (законом передбачено для відшкодування 50%, а позивачем до розрахунку включено 100% різниці пенсії).
Відтак, на думку представника відповідача, позов в цій частині є необґрунтованим, безпідставним і задоволенню не підлягає.
У судове засідання, призначене на 21 грудня 2012 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 32710871, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8) є юридичною особою, у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є страхувальником, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області
Судом встановлено, що відповідач має у своєму складі філію «Український науково-дослідний інститут природних газів», яка розташована у м. Харкові і зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова за реєстраційним номером № 14246.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова, на підставі повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за червень-серпень 2011 року у загальному розмірі 31148 грн. 80 коп.
На час розгляду справи суму заборгованості по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за наведений вище період відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку визначено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІI (надалі - Закон України № 1977-ХІI).
Відповідно до положень статті 24 Закон України № 1977-ХІI держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Цією ж статтею передбачено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету.
Для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
На виконання вимог Закону України № 1977-ХІI постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (надалі - Порядок № 372).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% у розмірі пенсії наукових (науково - педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (пункт 3 Порядку № 372).
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством витрат на виплату таких пенсій є повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
При цьому, зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Аналізуючи вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що обов'язок підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації самостійно визначати суму, що підлягає до сплати як різниця у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування та проводити до 25 числа місяця перерахування цієї суми на рахунки територіального органу Пенсійного фонду України закріплено на законодавчому рівні.
Як свідчать наявні матеріали справи, представником відповідача не заперечується факт отримання відповідних повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Разом з тим, в письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначає, що позивачем завищено суму відшкодування фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-дослідну діяльність», та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, зокрема, по всім пенсіонерам Дзержинського району, а також по наступним особам: ОСОБА_1 (Московський район), ОСОБА_2 (Комінтернівський район); ОСОБА_3 (Фрунзенський район), ОСОБА_4 (Фрунзенський район), ОСОБА_5 (Фрунзенський район), ОСОБА_6 (Фрунзенський район) та ОСОБА_7 (Фрунзенський район) на загальну суму 5403 грн. 56 коп.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що витрати на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-дослідну діяльність», та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, сформовані територіальним органом Пенсійного фонду України у відповідності до вимог чинного законодавства із розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за Законом України № 1977-ХІI
Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Жодних доказів неправомірності визначення розміру та складу витрат територіального органу Пенсійного фонду України з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених та виплачених громадянам на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, їх завищення або безпідставності нарахування представником відповідача суду надано не було.
Крім того, доказів оскарження відповідачем рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України щодо формування повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, представником відповідача суду не надано.
На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у загальному розмірі 31148 грн. 80 коп.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова у розмірі 31148 грн. 80 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Науково - дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова заборгованість у сумі 31148 (тридцять одна тисяча сто сорок вісім) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.