08 квітня 2014 р. Справа № 804/3551/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Варушка Ю.А.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Дженчако Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області - Жданової Ганни Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2014 року позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року за ним визнано право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м., без додаткових актів введення в експлуатацію.
28.02.2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області з метою реєстрації права власності на нерухоме майно, але рішенням від 05.03.2014 року № 11425349 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ - Жданової Г.О. відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач вважає, що дії відповідачів суперечать нормам чинного законодавства та порушують його права. За таких обставин, позивач просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 05 березня 2014 року № 11425349 державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Жданової Г.О., щодо відмови в державній реєстрації прав власності за ним на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року по справі №200/14016/13ц, яким визнано право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м., без додаткових актів введення в експлуатацію;
- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області зареєструвати за ним на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року по справі №200/14016/13ц, яким визнано право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м., без додаткових актів введення в експлуатацію.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача - Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на висновки, які були зроблені державним реєстратором в його рішенні про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05 березня 2014 року № 11425349.
Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ - Жданова Г.О. в судове засідання не з'явилася, про день та час його проведення повідомлялася належними чином. Відповідач надала клопотання, в якому просила суд розглядати справу без її участі та винести рішення згідно вимог чинного законодавства. Проти задоволення позову заперечувала та вважає, що оскаржуване позивачем рішення про відмову у державній реєстрації є таким, яке винесено на виконання та згідно норм чинного законодавства, котре регулює проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2013 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська по цивільній справі № 200/14016/13ц було винесено рішення, яким визнано за позивачем право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м., без додаткових актів введення в експлуатацію. Також зазначено, що право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м. підлягає обов'язковій державній реєстрації в Реєстраційній службі Дніпропетровського МУЮ /м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 56/.
28.02.2014 року позивач, в тому числі на виконання рішення суду, звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції з метою реєстрації прав власності на нерухоме майно. 05.03.2014 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління - Жданової Г.О. прийнято рішення № 11425349 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. При постановленні такого рішення державний реєстратор послалася на те, що подані документи не в повному обсязі та позивачу було запропоновано, для вирішення питання щодо введення в експлуатацію нерухомого майна звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, а також необхідно набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою, одержати відповідний документ, зареєструвати обраний правовий титул використання землі, а також визначити межі земельної ділянки.
Правомірність та обґрунтованість рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2014 року № 11425349 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного вище рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд зауважує на такому.
У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Згідно п.2 ч.2 ст.9 даного Закону, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
В силу ст.15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно до ч.3 ст.17 Закону, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно до п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Враховуючи положення п.26 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Стаття 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об'єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, стосуються щодо однієї особи.
Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
В період встановлення нової системи державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» така реєстрація проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видані чи оформлені до 01 січня 2013 року.
Частиною 4 ст.24 Закону встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Частиною першою ст.6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.
Безпосереднє здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно покладено на районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (підпункт 4.33 пункту 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 р. за № 760/19498).
Відповідно до абз.1 ч.7 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності чи обмежена в його здійсненні у випадках та в порядку, встановлених законом.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України у Постанові від 18.12.2009 року № 14, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 14 ЦПК України).
Також відповідно до ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Оскарження судового рішення можливе лише у визначених законодавством випадках, зокрема у передбаченому ст.ст.291, 292, 323, 324, 325 ЦПК України порядку апеляційного чи касаційного провадження, та інших випадках, прямо встановлених цивільним законодавством.
Нормами ч.1 ст.24 даного Закону передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права, до якого наведені в рішенні про відмову у державній реєстрації праві та їх обтяжень № 11425349 від 05 березня 2014 року підстави не віднесені. У той же час, ч.3 ст.24 цього ж Закону передбачає, що відмова у державній реєстрації прав, не передбачених цим законом, заборонена.
При постановленні рішення про відмову у реєстрації права власності державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Жданової Г.О. фактично було висловлено незгоду із змістом судового рішення та дано самовільне трактування його змісту, що є неприпустимим з точки зору остаточності судового рішення, що вступило в силу, та не було оскаржено особами, що мали на те право, в установленому порядку. При прийнятті рішення Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська були досліджено всі обставини, які встановлюють право власності позивача на об'єкт нерухомості та не потребують повторного дослідження.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області - Жданової Г.О. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05 березня 2014 року №11425349, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Жданової Ганни Олександрівни, щодо відмови в державній реєстрації права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року по справі № 200/14016/13ц.
Зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, загальною площею 81,6 кв.м., що складається з: поз.1 - приміщення, площею 67,0 кв.м., поз.2 - приміщення, площею 2,2 кв.м., поз.3 - туалету, площею 2,7 кв.м., поз.4 - коридору, площею 1,9 кв.м., поз.5 - приміщення, площею 7,8 кв.м., без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року по справі № 200/14016/13ц.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 14 квітня 2014 року.
Суддя Кучма К.С.