08.04.2014
Алчевський міський суд Луганської області
cправа № 406/967/14-к
провадження №1-кп/406/138/14
08 квітня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника цивільного відповідача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Алчевську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201303017004143 від 24.11.2013, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Селезнівка, Перевальського району Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, маючого повну середню освіту, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
встановив:
24.11.2013 приблизно о 00-00 год. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимогу п. 10.1 Правил дорожнього руху України, який наголошує, «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною нарямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», а також пункту 16.2 Правил дорожнього руху України, який наголошує «на регульованих та нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч і ліворуч, повинен уступити дорогу пішоходам, які переходять проїжджу частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо у попутному напрямку», маючи при цьому технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом належного виконання зі свого боку вимог пунктів 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні фактори технічного характеру, на нерегульованому перехресті вулиці Алея Слави та вулиці Леніна в м. Алчевську допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїжджу частину вулиці Леніна по нерегульованому пішохідному переходу, в результаті чого останньому спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у виді закритого перелому зовнішнього вертела великогомілкової кістки, крайового перелому голівки малогомілкової кістки лівої гомілки без зміщення, закритого перелому акроміального кінця лівої вилиці без зміщення, гемартрозу лівого колінного суглоба.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вину свою визнає та надав наступні показання. 24.11.2013 приблизно о 00-00 год. він на автомобілі «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Алея Слави в м. Алчевську та здійснював поворот на вул. Леніна в напрямку вул. Гмирі. Перехрестя було нерегульоване - блимав жовтий сигнал світлофору. Перед здійсненням маневру - перед пішохідним переходом на вул. Алея Слави він зупинився та пропустив автомобіль, який рухався по вул. Леніна з боку вул. Гмирі. Потім почав рух, здійснюючи поворот на вул. Леніна зі швидкістю 30 км./год. Ніяких пішоходів на проїжджій частині не було, пішохід йшов по тротуару. Коли автомобіль пересік пішохідний перехід, він почув удар, вийшов із машини та побачив на тротуарі хлопця, допоміг йому піднятися та відвів на тротуар, спитав, чи не треба викликати швидку допомогу, хлопець відмовився. В цей час під'їхали співробітники ДАЇ, які проїжджали повз, потім потерпілого забрала швидка допомога, а він з працівниками ДАІ залишились на місці пригоди та склали схему ДТП. До наїзду він пішохода не бачив. В подальшому намагався вести перемовини з приводу відшкодування шкоди, проте потерпілий називав велику суму, яку він не мав можливості сплатити, тому вирішив вказане питання вирішити вже в судовому порядку.
Автомобіль «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , він орендує для здійснення приватних перевезень, якими заробляє на життя, інших доходів не має. Вказаний автомобіль застрахований в ПАТ «Київський страховий дім» його власником, з приводу вказаної ДТП обвинувачений до страхової компанії не звертався, оскільки це не його транспортний засіб та не він є страхувальником.
Зазначив, що має деформовану кінцівку - ліву руку, у зв'язку з чим рішенням призовної комісії військомату визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатним у воєнний час, через фізичний недолік не може знайти роботу, тому єдиним джерелом його існування та існування його родини є приватні перевезення на транспортному засобі, що був орендований. Оскільки не має іншої можливості заробітку та утримання сім'ї, просив не застосовувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» визнав повністю та в добровільному порядку перерахував грошові кошти в рахунок відшкодування спричинених збитків.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 визнав частково, проте не зазначив, в якій частині, вважаючи суму, заявлену потерпілим, завищеною.
Потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що 23.11.2013 він гуляв зі своєю дівчиною, вживав міцні алкогольні напої у невеликій кількості, провів свою дівчину додому та приблизно о 00-00 год. 24.11.2013 повертався додому. На перехресті вулиць Алея Слави та Леніна зупинився перед пішохідним переходом. Бачив машину, яка стояла перед перехрестям на вул. Алея Слави та розумів, що вона буде здійснювати поворот. В подальших поясненнях уточнив, що не розумів, але припускав, що машина буде здійснювати поворот на проїжджу частину, яку він мав намір переходити, проте не надав цьому уваги, оскільки дорогу переходив по пішохідному переходу та відповідно розраховував, що водій має його пропустити. Під час переходу дороги розмовляв по телефону, тримаючи його біля лівого вуха, та не бачив, як наблизився автомобіль та стався наїзд. Водій автомобіля вийшов та допоміг йому піднятися, відвів з проїжджої частини, підійшли працівники ДАІ, що проїжджали повз, потім його відвезли до лікарні. З 24.11.2013 по 06.12.2013 знаходився на стаціонарному лікуванні, з 09.12.2013 по 07.02.2014 на амбулаторному лікуванні, на придбання ліків витрачав власні грошові кошти - за весь період в сумі 688,34 грн. За час перебування на лікарняному втратив свій заробіток в сумі 9530,58 грн. Відшкодовувати спричинену шкоду обвинувачений не хотів та пропозицій цього приводу не надавав та не вибачився. На правову допомогу адвоката ним витрачено 4000 грн. Потерпілий наполягав на суворому покаранні обвинуваченого та підтримав заявлений цивільний позов, просив стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_5 19489,05 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 4000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, з ПрАТ «Київський страховий дім» 688,34 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування, 9530,58 грн. в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, 510,95 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» заперечував проти задоволення позовної заяви та зокрема зазначив, що відповідно до положень п.35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування з визначеними документами. В даному випадку позивач до відповідача у встановленому порядку не звертався, тому обов'язок відшкодувати шкоду у відповідача не виник. Зазначив, що відсутні документи, які документально підтверджують витрати потерпілого на лікування, що не дає можливості перевірити їх обґрунтованість, вказаний Закон не передбачає обов'язку страховика здійснювати відшкодування втрати заробітної плати, а передбачає відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, та вважає довідку КЗ «АЦМЛ» з підтвердженням періоду непрацездатності неналежним доказом. Вказав, що відповідно до ст. 26-1 Закону моральна шкода, яка підлягає стягненню зі страховика, обраховується у розмірі 5 відсотків від розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Представник цивільного позивача КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" в судове засідання не з'явився, справу просив розглянути у його відсутність.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.11.2013, здійснено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вул. Леніна - Алея Слави в м. Алчевську, регульоване перехрестя, під час огляду блимав жовтий сигнал світлофору, ділянка дороги освітлена міським електроосвітленням, загальний стан видимості дороги необмежений. Автомобіль «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2000 року випуску має пошкодження: пошкоджене лобове скло та правий поворот. Згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка є додатком до вказаного протоколу, місце наїзду позначено на відстані 7,5 метрів від пішохідного переходу /а. к. п. 8-19/.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №13 від 24.01.2014, в лікарні 24.11.2013 у ОСОБА_7 діагностовано: «Закритий перелом зовнішнього вертела великогомілкової кістки, краєвий перелом головки малогомілкової кістки лівої гомілки без зміщення. Закритий перелом акроміального кінця лівої вилиці без зміщення. Гемартроз лівого колінного суглоба. Алкогольне сп'яніння». На момент проведення експертизи пошкодження у ОСОБА_7 відносяться до тілесних пошкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Вказані пошкодження спричинені тупими твердими предметами. Час спричинення тілесних ушкоджень за даними медичної документації 24.11.2013. В медичний документації наявні аналізи токсологічного дослідження крові та сечі - алкоголь в крові - 0,84 %о, в сечі - 1,1%о. Вказана концентрація алкоголю в крові відносно до живої особи може, приблизно, відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння. /а. к. п. 31-32/.
Як вбачається з медичної документації, зокрема листа головного лікаря КЗ «АЦМЛ» ОСОБА_9 №100 від 20.02.2014, наявних в матеріалах справи копіях лікарняних листків, ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «АЦМЛ» з 24.11.2013 по 06.12.2013, з 09.12.2013 по 07.02.2014 знаходився на лікуванні у лікаря-травматолога амбулаторно, виписаний до праці з 08.02.2014. /а. с. 28, 54-56/.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №99/19, в даній дорожній обстановці та при заданих даних, водій автомобіля Nissan-Almera, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 перед поворотом наліво мав переконатися, що це буде безпечним і він своїм маневром не спричинить перешкод або небезпеки іншим учасника руху і мав уступити дорогу пішоходу, тобто він мав діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти пригоді шляхом виконання вимог п.п.10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації і при заданих вихідних даних дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п.10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних пішохід ОСОБА_7 мав діяти у відповідності до вимог п.п.4.7, 4.14 а) Правил дорожнього руху України. /а. к. п. 51-53/
Оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненому злочині доведена повністю зібраними в ході досудового розслідування доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими судом в ході судового розгляду, та наданими в судовому засіданні показаннями потерпілого, які підтверджують фактичні обставини вчиненого обвинуваченим діяння.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Оцінюючи показання обвинуваченого в частині визначення місця наїзду, суд виходить з наступного. Відповідно до схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка є додатком до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 24.11.2013 /а. с. 15/, місце наїзду визначено на відстані 7,5 метрів від пішохідного переходу, чим підтверджуються показання обвинуваченого в цій частині. Разом з цим, з урахуванням того, що при складанні місця схеми дорожньо-транспортної пригоди брав участь тільки обвинувачений, свідки події відсутні, потерпілий при складанні схеми був відсутній та в судовому засіданні, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, надав показання про вчинення наїзду на нього автомобілем під керуванням водія ОСОБА_5 на пішохідному переході і у суду відсутні об'єктивні дані для обґрунтованого сумніву в правдивості його показань, а тому суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_5 в цій частині та, відповідно, до даних, які покладені в основу схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка складалась за відсутності потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
За викладених вище обставин з урахуванням наданих обвинуваченим показань суд вважає відсутніми підстави для врахування щодо ОСОБА_5 такої пом'якшуючої обставини, як повне визнання своєї вини та щире каяття, оскільки вина фактично визнана, проте не за обставин, викладених в обвинувальному акті, та відповідно до ст. 66 КК України, у якості обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, враховує часткове визнання ним своєї вини та часткове погашення у добровільному порядку спричинених злочином збитків - на користь КЗ «Алчевська центральна міська лікарня».
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують відповідальність ОСОБА_5 , судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що він має постійне місце проживання, за місцем реєстрації характеризується позитивно, одружений, має вагітну дружину, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України - на строк два роки та оскільки його перевиховання та виправлення можливі без ізоляції від суспільства - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, оскільки таке покарання відповідає особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає можливим в даному випадку з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює та єдиним джерелом його доходу є дохід від здійснення приватних автомобільних перевезень, має на утриманні вагітну дружину і призначення такої додаткової міри покарання позбавить засобів до існування обвинуваченого та його сім'ї та призведе до суттєвих перешкод у можливості відшкодування потерпілому спричиненої злочином шкоди.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.
Судом під час судового розгляду встановлено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв'язку з чим ним були понесені витрати, пов'язані з купівлею лікарський засобів, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження та дослідженими в судовому засіданні довідкою КЗ «АЦМЛ» щодо переліку призначених медикаментів та копіями фіскальних чеків.
Як вбачається з медичної документації, зокрема листа головного лікаря КЗ «АЦМЛ» ОСОБА_9 №100 від 20.02.2014, наявних в матеріалах справи копіях лікарняних листків, ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «АЦМЛ» з 24.11.2013 по 06.12.2013, з 09.12.2013 по 07.02.2014 знаходився на лікуванні у лікаря-травматолога амбулаторно, виписаний до праці з 08.02.2014. Згідно довідки бюро обліку заробітної плати ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у випадку виплати заробітної плати за табелем за період з 24.11.2013 по 07.02.2014 сума склала би 9530,58 грн. Допомога за тимчасовою втратою працездатності не виплачувалась.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно полісу №АС/4257656. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого - за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100000 грн.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: зокрема невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як встановлено протягом розгляду справи, обвинувачений, потерпілий, як і власник транспортного засобу «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 до ПрАТ «Київський страховий дім» не звертались з повідомленням про страховий випадок, тобто особа, відповідальність якої застрахована, не виконала обов'язок про надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Як визначено абз. 4 п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
На підставі викладеного в задоволенні позову в частині вимог до ПрАТ «Київський страховий дім» має бути відмовлено. У зв'язку з вказаним суд роз'яснює потерпілому право звернутися з вимогою про відшкодування спричиненої злочином шкоди в цій частині до заподіювача шкоди в порядку цивільного судочинства.
Суд не приймає в цій частині доводи представника потерпілого та захисника обвинуваченого, що неповідомлення застрахованою особою страховика про страховий випадок може мати негативні наслідки для потерпілого, оскільки в даному випадку про такі негативні наслідки не йдеться, а шкода, спричинена потерпілому, в повному обсязі підлягає стягненню з заподіювача шкоди. Також суд не приймає посилання представника цивільного позивача на п. 19 згаданої Постанови Пленуму ВССУ, оскільки в даному випадку мало місце не несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку, а неповідомлення про нього взагалі. Звернення потерпілого з цивільним позовом до суду не є виконанням особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку повідомити страховика про страховий випадок.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_7 , судом враховується ступінь його фізичних страждань та моральних переживань за своє здоров'я, те, що подія 24 листопада 2013 року змінила звичний темп його життя, вплинула на стосунки з близькими людьми внаслідок фінансових питань, які постали у зв'язку з неможливістю потерпілого повернутися до роботи та тривалим перебуванням на лікарняному, необхідністю витрачання суттєвого часу для поновлення своїх прав - допити в органах міліції, звернення до адвоката та до суду з цивільним позовом, відвідування судових засідань.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_7 заподіяно моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., та вказана шкода має бути стягнута з обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач. Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здіснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. На підставі викладеного вимоги про компенсацію витрат, пов'язаних з оплатою допомоги представника потерпілого на правову допомогу в сумі 4000,00 грн., підтверджені довідкою адвоката ОСОБА_10 з його печаткою - підлягають задоволенню.
Цивільний позов КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» підлягає залишенню без розгляду, оскільки згідно долученої до матеріалів справи квитанції №3018.948.1 шкода, спричинена цивільному позивачеві КЗ «Алчевська центральна міська лікарня», відшкодована обвинуваченим в добровільному порядку. /а. с. 23/.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. понесених процесуальни витрат на правову допомогу.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 , та в задоволенні вимог до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» ОСОБА_7 відмовити. Роз'яснити потерпілому право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» залишити без розгляду.
Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування у розмірі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за проведення судової автотехнічної експертизи №99/19 від 23.01.2014.
Речовий доказ у справі - автомобіль «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області (м. Алчевськ, вул. Набережна, 8) згідно квитанції №100459 - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Алчевський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1