Справа № 347/412/14-к
Провадження № 1-кп/347/34/14
09.04.2014 м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1
Секретаря - ОСОБА_2
З участю прокурора : ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника потерпілої: ОСОБА_5
потерпілої: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження № 12013090190000740 про обвинувачення ОСОБА_7 22.02.1977 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Кути Косівського району, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, українця, гр. України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.125 КК України ,-
ОСОБА_7 діючи умисно наніс ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров”я потерпілої.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
02.11.2013 року близько 22 год на території господарства ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 Сиротюк ОСОБА_8 під час конфлікту та сварки, яка виникла на грунті довготривалих неприязних відносин, наніс один удар в скроневу частину голови, спричинивши ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, рану лівої скроневої ділянки, синець навколо лівого ока, садна в ділянці обличчя, які спричинені від дії твердих тупих предметів. Дані тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичного експерта №222 від 23.12.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров”я, а тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, садна в ділянці обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, дав суду показання, що саме 02.11.2013 року під вечір він зустрівшись із своїм товаришем ОСОБА_9 , запросив останнього до себе додому та заїжджаючи до свого подвір”я, побачив вздовж металічної огорожі та живоплоту ряд запалених свічок а через дорогу стояла ОСОБА_6 . Заїхавши на своє подвір”я він вийшов на вулицю та став розмовляти із ОСОБА_6 з приводу запалених свічок, які і раніше остання неодноразово запалювала біля його господарства. ОСОБА_6 в його сторону стала непристойно виражатись а згодом і стала кидати в сторону його огорожі камінням. Коли він направився в сторону потерпілої остання стала втікати додому. Він від потерпілої знаходився на віддалі 5-10 метрів та не заперечує, що в ході сварки висловлював в її сторону словесні погрози, однак жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 він не завдавав та взагалі до неї не наближався ближче а ні ж за 5 метрів. Протягом цілого вечора він знаходився в приміщенні свого житлового будинку. Вечором він телефонував до депутата вулиці ОСОБА_10 повідомляв про те, що ОСОБА_6 в черговий раз біля огорожі його будинку палила свічки. Протягом цілого вечора окрім його дружини біля нього перебував і його товариш ОСОБА_9 , який був очевидцем його розмови із потерпілою. Особисто він жодного удару потерпілій не заподіював, а тому просить його виправдати. Цивільний позов заперечує так як до тілесних ушкоджень, що були отримані потерпілою він не причетний.
Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться сукупністю досліджених та перевірених у ході судового слідства доказами, зокрема:
показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що із підсудним в справі протягом тривалого часу перебуває в неприязних відносинах, так як останній обманним шляхом заволодів її родинним житловим будинком. Так, 02.11.2013 року вона протягом дня перебувала вдома. Вечором цього дня, біля 22 год. коли вона знаходилась в приміщенні стайні, онук - ОСОБА_11 повідомив їй, що хтось каменем розбив вікно в їх будинку. Спочатку вона не повірила а коли наблизилась до хати побачила розбите одне вікно та стала обходити будинок. На дорозі вона помітила свого сусіда ОСОБА_12 . Зачинивши вхідні двері будинку стала знову обходити будинок і в цей час почула по даху будинку стук від удару каменя а за кутом будинку стояв ОСОБА_13 . Щоб вияснити причину такої поведінки ОСОБА_14 вона наблизилась до нього а коли останній її помітив, то замахнувся на неї палкою, яку тримав в правій руці та намагався її вдарити в ділянку голови. Вона своєчасно підставила праву руку і удар прийшовся по правій китиці руки і одночасно по лівій стороні обличчя від чого вона відчула біль та кров на обличчі. Після її крику ОСОБА_15 став втікати а по дорозі розбив ще майже всі склопакети у віконних рамах. ОСОБА_16 знаходився неподалік та одразу ж побіг по допомогу до сусідів, а по приходу її дочка викликала швидку медичну допомогу. Цивільний позов підтримує та просить задоволити в повному обсязі, підсудному бажає покарання по Закону.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що вечором біля 22 год 02.11.2013 року він знаходився в хаті, дивився телевізор, та почув як розбилось одне із вікон про що він повідомив бабусю ОСОБА_6 , яка знаходилась в стайні. Бабуся стала обходити житловий будинок а він в цей час знаходився біля будівлі стайні, та через мить почув звук удару каменя по даху будинку. Почувши від будинку голоси він надійшов ближче та побачив на освітленій частині подвір”я, як їх сусід ОСОБА_17 наніс удар палкою в ділянку голови бабусі після чого вона почала кричати а він в свою чергу відразу ж побіг до сусіда ОСОБА_18 . Коли повернувся бачив на обличчі бабусі кров. Приблизно хвилин через 10 прийшла дочка бабусі ОСОБА_19 , яка викликала швидку медичну допомогу. В той же вечір в їх житловому будинку ОСОБА_15 вибив ще декілька склопакетів вікон.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що очевидцем події, під час якої їх сусід ОСОБА_15 наніс тілесні ушкодження її матері ОСОБА_6 вона не була. Біля 22.15 год мати їй повідомила по телефону, що її побив сусід ОСОБА_13 . По приходу додому до матері вона побачила вибиті вікна в житловому будинку а на обличчі матері була кров. Так як мати себе погано почувала вона викликала швидку медичну допомогу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 ствердив, що очевидцем отримання його сусідкою ОСОБА_6 тілесних ушкоджень він не був. Вечором біля 22год 02.11.2013 року до нього додому прибіг онук ОСОБА_6 - ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_15 побив його бабу. Він вийшов на вулицю та зателефонував до депутата округу, ОСОБА_10 , якого повідомив про інцидент в сусідки. На подвір”я сусідки не заходив, чув на наступний день, що ОСОБА_21 перебуває в лікарні а також чув, що в будинку останньої вибито вікна.
Свідок ОСОБА_10 дав показання, що являється депутатом округу де проживають потерпіла та підсудний в справі, ствердив що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вже протягом тривалого часу перебувають в неприязних відносинах через придбання підсудним родинного житлового будинку, який до того належав батькам потерпілої в справі. Особисто він очевидцем бійки, що мала місце 02.11.2013 року не був. Біля 22 год йому зателефонувала дочка ОСОБА_21 - ОСОБА_19 та повідомила, що її матір побив ОСОБА_15 , а також йому в цей вечір повідомляли про цей конфлікт і онук потерпілої - ОСОБА_11 і сусід ОСОБА_23 свою чергу він про цей інцидент повідомив по телефону в Косівський РВ УМВС, до будинку потерпілої не ходив, намагався переговорити із підсудним, однак останній заперечував свою причетність до побиття Близнюк.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні ствердила, що очевидцем бійки вона не була, від онука потерпілої дізналась, що його бабу ОСОБА_6 побив сусід ОСОБА_13 .
Як вбачається із рапорта оперативного чергового (а.с.3) - 03.11.2013 року о 00.10 год поступило повідомлення чергового лікаря Косівської ЦРЛ Гнідана про поступлення на лікування ОСОБА_25 1939 р.н., жит. АДРЕСА_2 , із діагнозом: ... забій м”яких тканин обличчя, рана лівої скули. 02.11.2013 року близько 23 год. в с.Старі Кути тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_7 , жит. с.Старі Кути.
Факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілій саме ОСОБА_7 підтверджено також і протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення (а.с.4) в якому потерпіла вказує, що 02.11.2013 року, біля 22 год. по місцю проживання їй спричинив тілесні ушкодження сусід ОСОБА_7 , жит. с.Старі Кути Косівського району.
Факт наявності в потерпілої ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я та легких тілесних ушкоджень підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 222 від 23.12.2013 року (а.с.28-29) відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження : закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, рана лівої скроневої ділянки, синець навколо лівого ока, садна в ділянці обличчя , що викликало необхідність оперативного втручання : первинна хірургічна обробка рани, які можуть відповідати термінові вказаному в постанові. Тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров”я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження - синець навколо лівого ока, садна в ділянці обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень. В зв”зку із тим, що в наданій медичній документації відсутні дані які б вказували на морфологічний характер рани (краї, кінці, стінки рани) та термін її заживлення і тому встановити характер, механізм спричинення та ступінь тяжкості даного ушкодження немає можливості, інші тілесні ушкодження спричинені від тупих , твердих предметів, якими могли бути кулаки рук , носки взуття а також від дії інших твердих тупих предметів.
Таким чином, висновок №222 судово-медичної експертизи співпадає з поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , тому суд вважає, що саме ОСОБА_7 дійсно умисно спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров”я.
З даних протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього видно, що подія відбулась на території господарства ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 . При огляді житлового будинку виявлено 7 розбитих склопакетів вікон. Зі слів ОСОБА_26 ці вікна розбив її сусід ОСОБА_15 (а.с.11-16)
Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 .
Так потерпіла ОСОБА_6 надала суду детальні показання щодо обставин, які передували конфлікту із обвинуваченим, також вона розповіла, що ОСОБА_7 вдарив її один раз палкою в ділянку голови, удар прийшовся на кисть правої руки, яку вона підставила в момент нанесення удару та в ділянку лівої скроневої частини обличчя. Ці показання узгоджуються також із висновком судово-медичної експертизи № 222.
Із суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст.125 КК України характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст.125 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров”ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження, а також заподіяння потерпілому фізичного болю, тобто ударів, побоїв чи інших насильницьких дій, що спричинили короткочасний розлад здоров”я.
Обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечує свою причетність до нанесення потерпілій ударів, побоїв чи будь-яких інших насильницьких дій, однак такі пояснення та твердження суд розцінює як засіб свого захисту та такі пояснення обвинуваченого спростовуються поясненнями потерпілої та допитаного свідка ОСОБА_16 , очевидця події.
Суд не приймає до уваги та вважає такими, що надані з метою вигородження обвинуваченого, показання свідків ОСОБА_9 , -товариша підсудного та ОСОБА_27 -дружини підсудного, які ствердили, що приблизно із 20 год. 02.11.2013 року і до ранку ОСОБА_15 взагалі не відлучався з дому. Показання цих свідків спростовуються послідовними, які сумніву у достовірності та правдивості не викликають, показаннями потерпілої та свідка - очевидця бійки ОСОБА_16 та в сукупності з іншими дослідженими та перевіреними доказами у справі.
Суд не приймає до уваги і показання обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що вечором 02.11.2013 року в нього був тільки словесний конфлікт із Близнюк а будь-яких тілесних ушкоджень їй він не наносив. Його показання суд вважає неправдивими та такими, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності а припущення, що потерпіла отримала наявне в неї тілесне ушкодження ймовірно від своєї корови надумане та не доведено, а також і спростовується висновком судово-медичної експертизи № 222.
За вказаних обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 доведеною, а його дії кваліфікує за ст.125 ч.2 КК України, як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість скоєного злочину, обставини і характер скоєного злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винного, його відношення до скоєного.
Обставин, що пом'якшують покарання суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Суд також враховує, що ОСОБА_7 раніше судимим не був, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.
Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції ст.125 ч.2 КК України у виді громадських робіт. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
А також суд вважає підставним і таким , що підлягає до часткового задоволення заявлений потерпілою цивільний позов.
Відповідно до ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, позов потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування витрат на лікування підлягає задоволенню у повному обсязі, так як підтверджений документально долученими квитанціями - товарними чеками на придбання лікарських препаратів в сумі 347,55 грн а також до задоволення підлягає і заподіяна підсудним матеріальна шкода в сумі 200 грн, що виразилась в оплаті потерпілою вказаних коштів, відповідно до наявності в матеріалах справи довідки, за заміну скла в розбитих ОСОБА_28 в ході конфлікту, вікнах. Разом із тим заявлена потерпілою матеріальна шкода на суму 300 грн- в рахунок відшкодування затрат на придбання продуктів харчування, за час її перебування на лікуванні, не підлягає задоволенню як не доведена та не підтверджена жодним доказом.
Позов потерпілої про відшкодування моральної школи підлягає частковому задоволенню з урахуванням ступеню перенесених потерпілою фізичних і моральних страждань, часу відновлення нормального стану здоров"я.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами і доповненнями « Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і об'єму страждань (фізичних, душевних, психічних і тому подібне), яких отримав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і тому подібне) і з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
Таким чином в рамках розумності та справедливості суд вважає за доцільне визначити в рахунок відшкодування обвинуваченим в користь потерпілої моральної шкоди в розмірі 1000 грн. А також до задоволення підлягають і понесені витрати потерпілої в сумі 500 грн, за надання юридичної допомоги відповідно до долученої до матеріалів справи угоди та довідки адвоката.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Цивільний позов потерпілої задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_6 547,55 грн. матеріальної шкоди, 500 грн у відшкодування витрат за надання юридичної допомоги а також 1000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1