Справа № 502/1331/13-ц
09 квітня 2014 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
з участю представника позивача Ратушного Е.М., представника третьої особи Сорокіної Л.В., прокурора Кілійського району Одеської області Логінова О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу
за позовом
Виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області
до
ОСОБА_4 та ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідачів
Орган опіки та піклування Кілійської районної державної адміністрації Одеської області
про
визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Виконавчий комітет Кілійської міської ради 11.04.2012 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Ухвалою Кілійського районного суду в Одеській області від 02.09.2013 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідачів залучено Орган опіки та піклування Кілійської районної державної адміністрації Одеської області.
В судовому засіданні представник виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області Ратушний Едуард Миколайович пояснив, що двоквартирний одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до житлового фонду Кілійської міської ради. В неприватизованій квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку зареєстровано місце проживання громадян ОСОБА_4, з 27.07.1994 року, та ОСОБА_5, з 09.07.2001 року, і вказані громадяни раніше мешкали за зазначеною адресою.
18.03.2009 року виконкомом Кілійської міськради Одеської області винесено розпорядження № 19 про приватизацію у власність гр-ну ОСОБА_4 кв. АДРЕСА_1. Однак, до теперішнього часу, право власності вказаного громадянина на спірну квартиру не оформлено.
Приблизно у жовтня 2010 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, забравши особисті речі, виїхали зі спірної квартири і до теперішнього часу у квартирі не з'являлись, що підтверджується відповідними актами складеними працівниками КП «Житлсервіс» спільно зі спеціалістами Виконавчого комітету Кілійської міської ради. Згідно з цими ж актами квартира знаходиться у нежитловому стані та потребує капітального ремонту, оскільки у ній частково демонтована крівля, обвалився дах, відсутні електрична проводка, вхідні і міжкімнатні двері, вікна та підлога (у будинку відбулась пожежа).
ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив наступне.
З 1994 року він разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_6 та сестрою - ОСОБА_5, мешкали у двокімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно з початку 1996 року, він виїхав на заробітки за межі м. Кілія і більше у спірній квартирі не мешкав. Після його від'їзду, в квартирі залишились мешкати мати та сестра. У 2005-2006 році, більш точно він не пам'ятає, в квартирі сталася пожежа, одразу після якої мати померла, а сестра стала мешкати за іншою адресою. Після пожежі, квартира потребувала капітального ремонту, на проведення його не було грошей. 25.06.2007 року у ОСОБА_5 народився син ОСОБА_7, який також має право на проживання у цій квартирі. У 2009 році виконкомом міськради було видано розпорядження, згідно з яким, він отримав право на безоплатну приватизацію спірної квартири та почав збирати необхідні для цього документи. Однак, оскільки для приватизації квартири потрібно було провести у ній ремонт та оплатити оформлення усіх необхідних документів, а гроші на це були відсутні, приватизація так і не була проведена.
Вважає, що оскільки вони з сестрою не мешкають у вказаній квартирі з поважних причин, ніякої компенсації за квартиру не отримали, позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, однак надала на адресу суду письмову заяву, про розгляд справи за її відсутності.
Представник органу опіки та піклування Кілійської районної державної адміністрації Одеської області Сорокіна Людмила В'ячеславівна в судовому засіданні пояснила, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 28.10.2013 року ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно свого сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і на теперішній час хлопчику вже призначено опікуна. У зв'язку з викладеним, проти задоволення позову не заперечує.
Прокурор Кілійського району Одеської області Логінов Олексій Геннадійович позов підтримав у повному обсязі та просить його задовольнити, оскільки на його думку в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачі не мешкають у спірній квартирі без поважних причин вже понад 7 років, а також не скористались своїм законним правом на її приватизацію.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом достовірно встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 117 від 14.02.1949 року на баланс домоуправління № 4 було взято житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 19/.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 640-2.10 від 15.06.2012 року АДРЕСА_1 до 1955 року називалася АДРЕСА_1, з 1955 року по 1965 рік мала назву АДРЕСА_1, а з 1965 року по теперішній час має назву АДРЕСА_1 /а.с. 18/.
У довідці КП «Жилсервіс» зазначено, що будинок АДРЕСА_1 на балансовому обліку в підприємстві не перебуває. За даними паспортного столу підприємства зазначений будинок складається з двох квартир. В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані - наймач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її брат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 8/.
У відповідності до довідки № 08/9690 від 24.11.2011 року виданою начальником СГРІФО Кілійського РВ ГУМВС України Одеській області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з копіями паспортів громадян України, за адресою АДРЕСА_1, зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 - з 27.07.1994 року, і ОСОБА_5 - з 09.07.2001 року /а.с. 41-42/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 28.10.2013 року ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і дитину передано органам опіки та піклування /а.с. 112-114/.
18.03.2009 року, виконкомом Кілійської міськради Одеської області винесено розпорядження № 19 про приватизацію у власність гр-ну ОСОБА_4 кв. АДРЕСА_1 /а.с. 44/.
Згідно з актами від 18.05.2009 року /а.с. 45/, 20.10.2010 року /а.с. 5/, 06.04.2011 року /а.с. 6/, 07.02.2012 року /а.с. 7/, які були складені працівниками КП «Жилсервісу» спільно зі спеціалістами Виконавчого комітету Кілійської міської ради квартира АДРЕСА_1 не приватизована та її наймачами є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В квартирі ніхто не мешкає і вона потребує капітального ремонту, оскільки у ній частково демонтована крівля, обвалився дах, відсутні електрична проводка, вхідні і міжкімнатні двері, вікна та підлога. Будь які особисті речі в квартирі відсутні, а сама квартира знаходиться у непридатному для проживання стані.
У статті 6 ЖК України зазначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
У відповідності до ст. 10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Згідно зі ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування. Наймачі жилих приміщень на умовах і в порядку, що визначаються законодавством Української РСР, повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, а при звільненні приміщення - здати його в належному стані. Такі ж обов'язки покладаються на членів житлово-будівельного кооперативу.
Відповідно до вимог ст. 71 ч. 1 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм, наймач може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин.
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі не проживають та не користуються квартирою АДРЕСА_1, понад встановлений законом строк (не мешкають більше 7 років), а твердження ОСОБА_4 про відсутність коштів на проведення ремонту не може бути розцінено як поважна причина їх не проживання за вказаною адресою, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, -
Позов виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан.