Справа № 127/21565/13-ц
Провадження 2/127/486/14
16 січня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Бессараб Н. М. ,
при секретарі Демидюк А.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
представників відповідачів Лірника І.І., ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Вінницької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування із незаконного володіння, зобов'язання вчинення дій, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заявила клопотання, яке підтримали представники інших відповідачів, про закриття провадження щодо частини позовних вимог, а саме щодо визнання незаконними рішення Управління Держземагенства у Вінницькому районі щодо скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0430 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,0430 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та щодо зобов'язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області зареєструвати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0927 га, яка розташована по АДРЕСА_1, оскільки дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач та її представник заперечували щодо задоволення заявленого клопотання.
Суд, заслухавши заявлене клопотання та вивчивши матеріали справи, прийшов до такого висновку.
Зокрема, суд при вирішенні даного клопотання враховує роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року відповідно до яких згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).
Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
З огляду на викладене та враховуючи суть всіх заявлених позовних вимог, в тому числі і щодо визнання незаконним рішення Вінницької міської ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,0430 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_7, суд прийшов до висновку, що дані позовні вимоги взаємопов'язані між собою, регулюються нормами Цивільного і Земельного кодексів України, а тому згідно зі ст. 15 ЦПК України повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення Управління Держземагенства у Вінницькому районі щодо скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0430 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та зобов'язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області зареєструвати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0927 га, яка розташована по АДРЕСА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом ст. 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду.
Тому спори, які виникають у цих відносинах підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також суд враховує, що відповідно до резолюції начальника управління Держкомзему у м. Вінниці Вінницької області від 14.08.2012 року було скасовано державну реєстрацію Державного акта серії ВН №091947, виданого 19.05.2003 року на ім'я ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку площею 0,0927 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2007 року, яким визнано частково недійсним рішення №1416 від 25.12.2006 року та державний акт про право власності на землю від 19.05.2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 та на підставі ухвали апеляційного суду Вінницької області від 30.05.2008 року відповідно до якої визнано частково недійсним рішення №1416 від 25.12.1997 року та державний акт про право власності на землю від 19.05.2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_1
За змістом статті 126 ЗК України, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" видача державного акта здійснюється з метою державної реєстрації права власності на землю, яке вже виникло.
Враховуючи ознаки акта (видача органом виконавчої влади; видача в межах процедури державної реєстрації права власності, що виникло на підставі правовстановлюючого документа; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності на землю), акт є правовим актом індивідуальної дії, а спір з приводу такого акта підлягає розгляду адміністративним судом.
Згідно із статтею 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з ч.2. ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
З урахуванням викладеного, виходячи із змісту позовних вимог та враховуючи суб'єктний склад вказаних вимог, суд прийшов до висновку, що позовна вимога визнання незаконним рішення Управління Держземагенства у Вінницькому районі щодо скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0430 га, яка розташована по АДРЕСА_1 також має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 168, 205 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача задовольнити частково.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Вінницької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування із незаконного володіння, зобов'язання вчинення дій в частині позовних вимог про: визнання незаконним рішення Управління Держземагенства у Вінницькому районі щодо скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0430 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та зобов'язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області зареєструвати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0927 га, яка розташована по АДРЕСА_1 - закрити.
В задоволенні решти клопотання відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участі в справі - в цей же строк з моменту отримання копії даної ухвали.
Суддя: