07 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/847/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - Ярового В.Ф.,
представника відповідача - Попелишка Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ПРОМИСЛОВА ФІРМА "ПОЛІАНТ ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство "ПРОМИСЛОВА ФІРМА "ПОЛІАНТ ПЛЮС" (далі - позивач, ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" (код 34906719) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року";
- визнати протиправними дії відповідача з присвоєння статусу "не визнано як податкову звітність" податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС";
- визнати протиправними дії відповідача щодо зміни стану ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" у інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" зі стану платника податків "0" (основний платник) на стан "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням);
- визнати протиправними дії відповідача з виключення з електронної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" суми податкового кредиту у розмірі 3790300 грн., які визначені ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року;
- зобов'язати відповідача відобразити в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" суми податкового кредиту у розмірі 3790300 грн., які ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" включило до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року;
- зобов'язати відповідача змінити стан ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" у інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" зі стану платника податків "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) на стан платника податків "0" (основний платник).
Свої вимоги мотивує порушенням відповідачем процедури проведення зустрічної звірки, порядку складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки. Викладені у акті від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 обставини щодо відсутності підприємства за юридичною адресою не відповідають дійсності, а тому протиправними є дії ДПІ у м.Херсоні щодо зміни стану з "0" (основний платник) на "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Вказує на те, що позивачем в електронному вигляді було направлено податкову декларацію з ПДВ за листопад 2013 року разом з додатками, яку відповідачем прийнято, про що свідчить квитанція № 2. Однак з незрозумілих причин ДПІ у м.Херсоні у акті від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 присвоїла їй статус "не визнано як податкову звітність". Дії відповідача по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту у сумі 3790300 грн. є неправомірними, так як законодавством не передбачено право контролюючого органу на підставі акту зустрічної звірки змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із зазначених підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки жодних порушень прав, свобод та інтересів позивача внаслідок складання акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 ДПІ у м.Херсоні не допущено. Акт є суб'єктивною думкою ревізора, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Доводи позивача про присвоєння податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року статусу "не визнано як податкову звітність" не відповідає дійсності, так як дана декларація прийнята ДПІ у м.Херсоні і є дійсною. Також зазначив, що ніяких коригувань показників податкової звітності, що задекларовані ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС", на підставі акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 відповідачем не здійснювалося.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.01.2014 р. посадовою особою відповідача складено акт № 60/21-03-22-06/34906719 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року".
У висновках акту зазначено:
1. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат за листопад 2013 року, які підпадають під визначення ст.134 ПК України, та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад 2013 року, які підпадають під визначення ст.185 ПК України.
2. Неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та продажу цих товарів (послуг) контрагентам-покупцям у листопаді 2013 року.
Сума податкового кредиту та сума податкових зобов'язань за період листопад 2013 року наведена в додатку № 1 до акту зустрічної звірки.
3. Перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій.
На підставі вказаного акту податкові повідомлення-рішення не приймалися.
І. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо складання акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719, суд зазначає наступне.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
З вищевикладеного слідує, що зустрічна звірка не є перевіркою, а складений за її результатами акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів. Висновки, викладені в акті, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не порушує права платників податків безвідносно до змісту такого акту
Отже, складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.
Самі по собі висновки, викладені у акті, знаходяться за межами правового регулювання звірки, як способу реалізації повноважень податкового органу, надання яких є не притаманними для податкового органу, однак такі результати не створюють певних правових наслідків за своєю суттю.
Оскільки висновки контролюючого органу за наслідками проведення звірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси, позовні вимоги ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" в частині визнання протиправними дій щодо складання акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 не підлягають задоволенню.
ІІ. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій з присвоєння статусу "не визнано як податкову звітність" податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС", суд зазначає наступне.
Положеннями п.46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Приписами п.49.8 ст.49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до пп.49.9.1, 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Згідно п.7.5 Порядку подання електронної податкової звітності, затвердженого наказом Державна податкова адміністрація України від 10.04.2008 р. № 233 (далі - Порядок № 233) підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Приписами п.7.6 Порядку № 233 визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Аналогічні норми міститься у пп.4.13.7 п.4.13 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державна податкова служба України від 14.06.2012 р. № 516.
Судом встановлено, що податкову декларацію з ПДВ за листопад 2013 року з додатками позивачем подано до ДПІ у м.Херсоні в електронній формі 18.12.2013 р. двома файлами:
- Документ: J1201506 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Файл: 21030034906719J1201506100000000111120132103.XML. Реєстраційний номер документу: 9081606906. За період: Листопад 2013 року;
- Документ: J0200113 Податкова декларація з податку на додану вартість. Файл: 21030034906719J0200113100000000111120132103.XML. Реєстраційний номер документу: 9081597001. За період: Листопад 2013 року.
Про отримання відповідачем вказаних файлів та їх прийняття свідчать дві квитанції № 2 від 19.12.2013 р. о 10:02 год.
20.12.2013 р. ДПІ у м.Херсоні направила позивачу лист № 6395/10, у якому зазначила про те, що податкова звітність складена з порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та запропонувала ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" подати нову податкову звітність.
Позивачем 23.01.2014 р. повторно подано декларацію з ПДВ за листопад 2013 року одним файлом - Документ: J0200113 Податкова декларація з податку на додану вартість. Файл: 21030034906719J0200113100000000211120132103.XML. Реєстраційний номер документу: 9088674713. За період: Листопад 2013 року, яку прийнято ДПІ у м.Херсоні 23.01.2014 р. о 15:09 год., про що свідчить квитанція № 2.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що податкову декларацію з ПДВ за листопад 2013 року прийнято контролюючим органом 23.01.2014 р. і вона є дійсною. Про прийняття податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року свідчить і доповідна записка заступника начальника управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Дикої М.Я. від 27.03.2014 р. № 656/21-03-15-02.
Таким чином, податкова декларація з ПДВ ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" за листопад 2013 року прийнята ДПІ у м.Херсоні і є дійсною, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача з присвоєння статусу "не визнано як податкову звітність" податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року є безпідставними та не відповідають дійсності.
ІІІ. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зміни стану з "0" (основний платник) на "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження) та зобов'язати відповідача змінити стан з "9" на "0", суд зазначає наступне.
Судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Реалізуючі право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір по суті вимог, суд виходить з того, що суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Дії контролюючого органу по зміні стану платника податків у автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не спричиняють жодних юридичних наслідків.
Суд зазначає, що стан "9" вказує на виконання ДПІ у м.Херсоні своїх функцій щодо контролю за обліком платників податків і свідчить про те, що відповідачем направлено державному реєстратору повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням. В свою чергу, державний реєстратор, отримавши від ДПІ вказане повідомлення, вживає заходи щодо підтвердження відомостей знаходження підприємства за юридичною адресою і лише тоді, коли ці відомості не підтверджено, державний реєстратор вносить до ЄДРПОУ відповідний запис. Саме наявність в ЄДРПОУ запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням є рішенням (дією), яке порушує права, свободи чи інтереси. Між тим з витягу ЄДРПОУ серії АГ № 407904 слідує, що станом на 11.03.2014 р. запис про відсутність ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" за юридичною адресою відсутній.
Тому позовні вимоги ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зміни стану з "0" на "9" та зобов'язати відповідача змінити стан з "9" на "0" задоволенню не підлягають.
ІV Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо виключення з електронної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" суми податкового кредиту у розмірі 3790300 грн. та зобов'язати відповідача поновити податковий кредит у сумі 3790300 у базі даних, суд зазначає наступне.
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З аналізу даної правової норми слідує, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність тих обставин, про які він зазначає у позовній заяві.
При дослідженні декларації з ПДВ за листопад 2013 року судом не встановлено, що у вказаному періоді ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" декларувало податковий кредит у сумі 3790300 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" у декларації з ПДВ за листопад 2013 року не декларувало податковий кредит у сумі 3790300 грн., однак, оскільки у акті від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 відповідач вказав на завищення податкового кредиту саме у вказаній сумі, просить поновити податковий кредит у сумі 3790300 грн.
Між тим, як вже зазначалося, акт від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому відображені у ньому висновки ревізора жодних чином не впливають на права, свободи та інтереси ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС".
При цьому з пояснень представника позивача судом встановлено, що ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" подавало до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації з ПДВ за грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року, показники яких формувалися з урахуванням показників, визначених у декларації за листопад 2013 року. Ці декларації прийняті відповідачем і жодних зауважень щодо недостовірності визначених у них звітних даних від ДПІ у м.Херсоні не поступало. Тобто, самим позивачем підтверджено те, що жодних коригувань показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року ДПІ у м.Херсоні не проведено.
Представник відповідача підтвердив, що жодних змін показників податкової звітності ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" на підставі акту від 29.01.2014 р. № 60/21-03-22-06/34906719 не проведено.
При таких обставинах суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС" в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ПП "ПФ "ПОЛІАНТ ПЛЮС", а тому вони не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "ПРОМИСЛОВА ФІРМА "ПОЛІАНТ ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 квітня 2014 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8