Справа: № 707/109/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Суходольський О.М. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
02 квітня 2014 року м. Киї
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області у справі за позовом ОСОБА_5 до начальника управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Чубань Сергія Васильовича про визнання дій неправомірними, стягнення грошової допомоги та моральної шкоди, -
16 січня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до начальника управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Чубань С.В., у якому просив:
- визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити позивачу одноразову матеріальну допомогу як інваліду 2 групи загального захворювання у розмірі 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачену пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України №158 від 28.02.2011 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам», за 2011-2013 роки.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29 січня 2014 року позовні вимоги в частині щодо виплати одноразової соціальної допомоги за 2011-2012 роки залишено без розгляду.
В іншій частині про визнання дій неправомірними, стягнення грошової допомоги, в частині позовних вимог щодо виплати одноразової соціальної допомоги за 2013 рік, та моральної шкоди відкрито скорочене провадження у даній справі.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по справі, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позов в частині суд першої інстанції виходив з того, що згідно з копій повідомлень позивачу було відомо про відмову у нарахуванню йому одноразової соціальної допомоги за 2011-2012 рік, ще у червні 2011 року та 19.12.2012 року відповідно, а позов позивачем поданий до суду лише 16.01.2014року, тому суддя прийшов до висновку, що позивач без поважних причин пропустив строк давності звернення до суду щодо вимог відносно виплати одноразової соціальної допомоги за 2011-2012 роки.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію як особа, постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Згодом відповідачем позивачу було значно зменшено розмір пенсії.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що право на пред'явлення передбачених законом вимог у позивача виникло з моменту повідомлень відповідача, згідно яких позивачу було відомо про відмову у нарахуванню йому одноразової соціальної допомоги за 2011-2012 рік, ще у червні 2011 року та 19.12.2012 року відповідно.
Отже, позивач міг дізнатись про порушення своїх прав своєчасно і звернутись до суду за їх захистом в межах встановлених законом строків, однак позов поданий лише 16.01.2014 року.
Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Будь-які підстави, які б обґрунтовували поважність причин пропуску строку, позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.