Справа: № 810/7093/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
01 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Васильківської районної спілки споживчих товариств, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської районної спілки споживчих товариств (далі - Відповідач), третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Третя особа) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом часткового зупинення Торгівельного центру «Кооператор», що знаходиться за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Декабристів, 190, а також шляхом заборони Третій особі використовувати орендовані приміщення Торгівельного центру «Кооператор» на третьому поверсі, що знаходиться за вказаною адресою.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивачем проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб у торгівельному комплексі «Кооператор» Васильківської районної спілки споживчих товариств за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Декабристів, 190, за результатами якої складено акт №810 від 16.12.2013 року.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що в приміщенні тренажерного залу та масажного кабінету на 3 поверсі будівлі комплексу відсутні 2 евакуаційні виходи, у дверному отворі виходу з 3 поверху на покрівлю торгівельного комплексу не встановлено сертифіковані протипожежні двері, у віконному отворі біля виходу з поверху на покрівлю торгівельного комплексу не встановлено сертифіковане протипожежне вікно, двері на шляху евакуації з 3 поверху орендованого приміщення масажного залу відкриваються не в напрямку виходу з приміщення, не виконано заміри опору ізоляції електричної мережі, приміщення 3 поверху не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації, місце розташування пристроїв ручного пуску автоматичної пожежної сигналізації не обладнані робочим і аварійним освітленням безпеки, а також не позначенні вказівними знаками, згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309, внутрішній протипожежний водопровід знаходиться у неробочому стані, не виконано технічне обслуговування наявних переносних порошкових вогнегасників типу ВП-5 і вуглекислотних типу ВВК -3,5, на корпусах наявних переносних порошкових вогнегасників типу ВП- 5 та вуглекислотних типу ВВК-3,5 не проставлені облікові номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації, конструкції покрівлі на відстані не менше 6м, по периметру від стін дахової котельні виконані з горючих матеріалів.
Виявлені порушення, на думку контролюючого органу, свідчать про допущення порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 року №88.
Згідно ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Положеннями ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Отже, вказаним положенням, серед іншого, передбачено такий вид заходу реагування як повне або часткове зупинення надання послуг.
Проте, Позивачем пред»являються вимоги щодо часткового зупинення Торгівельного центру «Кооператор» за вищевказаною адресою та заборони Третій особі використовувати орендовані приміщення в Торгівельному центрі «Кооператор».
Колегія суддів погоджується із позицію суду першої інстанції про те, що для реалізація пред»явлених Позивачем вимог здійснюється за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно п.1.2 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказ МНС від 21.10.2004 року №130 (далі - Інструкція) ця Інструкція про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів передбачає порядок оформлення матеріалів при застосуванні органами держпожнагляду запобіжних заходів, права посадових осіб органів держпожнагляду, обов'язки керівників (власників) об'єктів під час застосування запобіжних заходів, порядок та умови їх застосування,а також здійснення контролю за дотриманням законності в цій сфері діяльності.
Запобіжні заходи - це заходи, направлені на забезпечення пожежної безпеки шляхом зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дії виданих дозволів на право проведення таких робіт, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, випуску і застосування проектів, проведення будівельно-монтажних робіт.
Зупинення - це захід, що застосовується на підставі вмотивованого письмового рішення уповноваженої посадової особи органу держпожнагляду, яка унеможливлює подальшу роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд та інших об'єктів, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт, виконання проектів будівництва, а також проведення будівельно-монтажних робіт, до повного усунення порушень.
Згідно п.3.3 Інструкції головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, селищ міського типу, районів у містах, районів, підрозділів пожежної охорони на договірних об'єктах мають такі самі права, які визначені в абзацах третьому, восьмому - десятому пункту 3.2 цієї Інструкції, тільки за письмовим рішенням територіального органу держпожнагляду (у кожному окремому випадку).
Вони також мають право самостійно зупиняти:
об'єкти, перелік яких визначається територіальним органом держпожнагляду;
проведення будівельно-монтажних робіт, нагляд за якими здійснюють місцеві органи держпожнагляду;
реалізацію пожежонебезпечної продукції;
роботу (експлуатацію) окремих приміщень, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт.
Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів.
Отже, Інструкцією Позивачу надано повноваження щодо самостійного прийняття відповідних постанов та забороняти роботу підприємств.
Натомість, в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення контролюючого органу, прийняте за наслідками проведеної перевірки та складання акту перевірки від 16.12.2013 року №810.
Положеннями ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.70 Кодексу цивільного захисту України підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Відповідно ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Положенням ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено: якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
Згідно ч.1 ст.183-6 КАС України провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку Позивач мав право самостійно вирішити питання про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та в подальшому звернутися до суду з адміністративним позовом стосовно підтвердження обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Ухвала складена в повному обсязі 07 квітня 2014 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.