копія
07 квітня 2014 р. Справа № 804/3526/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С.
при секретаріСкупейко І.М.
за участю:
представника позивача Шаверіна Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
07 березня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Енергогідромеханізація» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 р. № 0000861501, яким Публічному акціонерному товариству «Енергогідромеханізація» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 р. у розмірі 28 139,00 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.02.2014 р. № 0000871501, яким Публічному акціонерному товариству «Енергогідромеханізація» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 338 125,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Господарські операції були здійснені в межах господарської діяльності підприємства з отриманням прибутку в розмірі 15 305,60 грн. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000861501 та № 0000871501 від 26.02.2014 р.суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив наступне. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що позивачем здійсненігосподарські операції, котрі мали основною метою та спрямовані на зменшення бази оподаткування. Підприємством було придбано товар у контрагента та реалізовано цей товар на експорт за ціною, нижче собівартості товару. Доходність цих операцій є умовною та досягнута за рахунок заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Публічне акціонерне товариство «Енергогідромеханізація» зареєстровано 22.06.1996 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 00117274 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Публічне акціонерне товариство «Енергогідромеханізація» здійснює наступні види діяльності: 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 03.22 прісноводне рибництво (аквакультура); 42.91 будівництво водних споруд; 46.90 неспеціалізована торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування.
07.02.2014 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпроведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація» з питань дотримання вимог податковогозаконодавства по взаємовідносинах з компанією Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферросплав» (Російська Федерація) щодо здійснення експортних операцій в жовтні 2013 р. та придбання експортованого товару і відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
За результатами перевірки складено акт № 580/29/04-03-22-06/00117274 від 13.02.2014 р.
Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Публічним акціонерним товариством «Енергогідромеханізація»:
- вчинення операцій з придбання у Приватного акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» та подальшої реалізації на експорт компанії-нерезиденту Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферросплав» (Російська Федерація) в жовтні 2013 р., з від'ємним економічним ефектом, як такі, що виходять за межі господарської діяльності;
- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 225 418,00 грн.
В акті перевірки зазначено про наявність документів фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме, договору комісії, звітів комісіонера, рахунків, актів приймання-передачі продукції, контракту, договору постачання, специфікацій, податкових накладних, вантажно-митної декларації, залізничної накладної, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей.
Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним чином.
Публічним акціонерним товариством «Енергогідромеханізація» податок на додану вартість сплачений (сформований) при придбанні товару (феросплави) в жовтні 2013 р., який в подальшому було експортовано згідно вантажної митної декларації № 110090000/2013/006962 та при отримання послуг транспортування вказаного товару і віднесений до складу податкового кредиту в сумі 253 557,02 грн. у наступних періодах: у листопаді 2013 р. на суму 2 161,82 грн.; у грудні 2013 р. на суму 251 395,20 грн.
При цьому перевіркою встановлено, що придбання товару здійснено за ціною 1 508 371,20 грн., у т.ч. сума податку на додану вартість 251 395,20 грн.
Ціна, сплачена за послуги, пов'язані з транспортуванням товару за умовами договору комісії, становить 29 566,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 2 161,82 грн.
Таким чином, в акті зроблено висновок, що фактично витрачені ресурси на придбання товару та послуги транспортування складають 1 537 937,20 грн., при тому, що фактурна вартість, за якою реалізовано товар на експорт, становить лише 1 299 685,78 грн.
При аналізі вказаної господарської операції, відображеної в бухгалтерському обліку підприємства, без урахування податку на додану вартість, перевіркою встановлено таке: витрати на придбання товару - 1 256 976,00 грн.; витрати на послуги транспортування товару - 27 404,18 грн.; дохід від реалізації товару на експорт згідно вантажної митної декларації 1 299 685,78 грн.; прибуток - 15 305,60 грн.
В зв'язку з наведеним, контролюючий орган прийшов до висновку, що саме визначення бази оподаткування податком на прибуток від операції придбання товару та подальшої його реалізації на експорт (без урахування витрат у грошовій формі на сплату податку на додану вартість, які фактично було сплачено, всього у сумі 253 557,02 грн.) призвело до помилкового висновку про отримання економічного ефекту від зазначених операцій, а тому доходність у сумі 15 305.60 грн. є умовною, оскільки досягнута за рахунок заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у перевіряємому періоді всього у сумі 253 557,02 грн.
На підставі акту № 580/29/04-03-22-06/00117274 від 13.02.2014 р.Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення № 0000861501 та № 0000871501 від 26.02.2014 р.
Позивачем на підтвердження реальності господарських відносин надано копії наступних документів: договору поставки; актів прийому-передачі; договору комісії; звітів комісіонера; контракту; вантажної митної декларації; рахунків; банківських виписок; податкових накладних.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетівта державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, щовизначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), щопідтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієїстатті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктомоподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу Українип одатковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їхввезенні на митну територіюУкраїни (у тому числі у зв'язку з придбанням та/абоввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанняяких є митнатериторіяУкраїни;г) ввезення необоротних активів на митну територіюУкраїни за договорами оперативного або фінансовоголізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податкутоварів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльностіплатникаподатку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежновід того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.
Згідно до п. 39.14 ст. 39 Податкового кодексу України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.
Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 р. господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З акту перевірки та наданих письмових заперечень на адміністративний позов вбачається, що відповідач обґрунтовує встановлені перевіркою порушення реалізацією підприємством товару на експорт за ціною, нижчою за витрати, понесені на придбання та транспортування товару.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
З аналізу положень ст. 198 Податкового кодексу України слідує, що Податковий кодекс України пов'язує визначення податкового кредиту з договірною (контрактною) вартістю товарів/послуг, яка повинна відповідати рівню звичайних цін, які визначаються відповідно до статті 39 цього Кодексу, а не собівартості продукції. Проте, податковим органом не надано доказів не дотримання підприємством рівня звичайних цін на реалізований на експорт товар. Акт перевірки взагалі не містить відомостей про вжиття контролюючим органом заходів щодо встановлення рівня звичайної ціни, передбачених п. 39.14 ст. 39 Податкового кодексу України.
Положеннями п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право на формування податкового кредиту платника податків за наявності двох обставин: таке придбання товарів має здійснюватись з метою: по-перше, подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях, по-друге, у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, законодавством передбачена необхідність наявності у платника податків лише «мети» подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а не досягнення суб'єктом господарювання конкретного результату. Кінцевий результат діяльності з використання придбаного товару не завжди відомий платнику податків на дату відображення податкового кредиту. Враховуючи те, що господарська діяльність пов'язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв'язку із зміною обставин діяльності, кон'юнктури ринку тощо, законодавець надає можливість у подальшому виправити (відкоригувати) раніше заявлений податковий кредит згідно з п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.
Що стосується використання товарів в оподатковуваних операціях, то відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.
Отже, використання товарів в оподатковуваних операціях фактично передбачає їх реалізацію.
З аналізу положень п.185.1 ст.185 та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що використання товарів в оподатковуваних операціях передбачає діяльність платника податків з виробництва та/або реалізації товару, що спрямована на отримання доходу.
Крім того, поняття «дохід» та «прибуток» не є тотожними, оскільки для визначення наявності господарської діяльності платника податків законодавчо визначена необхідність спрямованості такої діяльності саме на отримання доходу, а не прибутку.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Публічне акціонерне товариство «Енергогідромеханізація» може здійснювати, зокрема, вид господарської діяльності - неспеціалізована торгівля.
З акту перевірки вбачається, що всі господарські операції, які були перевірені під час податкової перевірки, оформленої актом № 580/29/04-03-22-06/00117274 від 13.02.2014 р., були відображені Публічним акціонерним товариством «Енергогідромеханізація» у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, в тому числі і податкових накладних, отриманих від постачальника товарів.
Враховуючи наявність у Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація» податкових накладних та інших первинних документів, на підставі яких відповідні суми податку на додану вартість у складі вартості придбаного товару (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні та інші первинні документи не визнані недійсними, будь-якихпосилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних та інших документів вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, суд вважає, що Публічне акціонерне товариство «Енергогідромеханізація» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам (послугам) до складу податкового кредиту.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000861501 та № 0000871501 від 26.02.2014 р. суперечать вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація».
Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.02.2014 р. № 0000861501, яким Публічному акціонерному товариству «Енергогідромеханізація» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 р. у розмірі 28 139,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.02.2014 р. № 0000871501, яким Публічному акціонерному товариству «Енергогідромеханізація» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 338 125,50 грн.
Судові витрати в розмірі 487,20 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.04.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіО.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова