08 квітня 2014 р. Справа № 804/3532/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нікополь про зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, Управлінням Пенсійного фонду в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області була здійснена виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України, та виплата пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, але Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нікополь відмовилося включати до актів щомісячної звірки ці витрати.
За таких обставин, позивач просив суд: зобов'язати відповідача прийняти до заліку витрати, що полягають відшкодуванню за січень 2014 року, на його користь, всього на суму 505,23 грн., у тому числі:
-сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД та не прийнято до заліку за січень 2014 року: основний розмір пенсії на суму 161,06 грн. + щомісячна цільова допомога на прожиття на суму 41,80 грн. = всього на суму 202,86 грн.;
-сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України за січень 2014 року: допомога на поховання сім'ї померлого або осіб, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію на суму 300 грн. + витрати на доставку пенсії на суму 2,37 грн. = всього на суму 302,27 грн.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач надав клопотання в якому повідомив, що пред'явлені позовні вимоги підтримує та просив суд подальший розгляд справи проводити без участі його представника.
Відповідач судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.
Відповідач надіслав заяву, в якій просив суд розглядати справу за відсутності його представника. Також надіслав заперечення проти позову, в яких звернув увагу суду на те, що Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в даному випадку не є належним відповідачем, так як сфера дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розповсюджується на громадян право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено із законодавством СРСР або законодавством України, а в даному випадку право на отримання відшкодування шкоди встановлено законодавством інших держав. Разом із цим Відділення Фонду не може зараховувати кошти, виплачені потерпілому підприємством у рахунок страхових внесків, так як, дані підприємства у відповідності із законодавством інших держав, сплачує страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві інших країн.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки зазначений Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.
Призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами Пенсійного фонду України.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення громадяни України» громадяни мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що сума витрат УПФ України в м.Нікополі та Нікопольському районі на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України та пенсії у зв'язку з втратою годувальників, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2014 року склали 505,23 грн. (пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку 161,06 грн. + щомісячна цільова допомога на прожиття 41,80 грн. + допомога на поховання сім'ї померлого або особи, яка здійснила поховання особи яка отримувала пенсію на суму 300 грн. + витрати на доставку пенсії на суму 2,37 грн.).
Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсії по інвалідності покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду від 04 березня 2003 року №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та статей 1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Таким чином витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, не передбачений такий захист прав позивача, як зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягають відшкодуванню за січень 2014 року, на користь позивача, всього на суму 505,23 грн. Натомість, вказаним Порядком встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Враховуючи наведене, відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні між центральними органами - Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нікополь про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Кучма К.С.