Справа № 761/20562/13-ц
Провадження №2/761/454/2014
іменем України
24 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Гайдук С.В.
при секретарі Назаренко М.В., Ляпкало Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У липні 2010 року позивач ВАТ КБ «Надра», правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.07.2007 року ВАТ КБ «Надра» уклав з ОСОБА_1, ОСОБА_2 Договір «Автопакет» № 050/27/07-Ф. Відповідно до умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 22990,00 Євро на придбання транспортного засобу, строком до 24.07.2014 року, зі сплатою 10,65% річних за користування кредитними коштами. Згідно п. 3.2.1. договору ОСОБА_2 зобов'язувався відповідати перед банком за належне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань як солідарний боржник. ВАТ КБ «Надра» виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 в свою чергу зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушують та не виконують, внаслідок чого, станом на 28.05.2010 року утворилась заборгованість відповідачів по кредитному договору перед позивачем, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 216408,05 грн. в тому числі прострочена заборгованість - 38673,05 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 11651,89 грн., пеня за порушення строку сплати ануїтенту 7232,49 грн.; штраф за порушення умов п.5.2. договору в розмірі 25242,03 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів. Також просив стягнути з відповідачів сплачені позивачем судові витрати.
Представник ПАТ КБ «Надра» в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що автомобіль «Ягуар», державний номер НОМЕР_1, який був куплений в кредит на підставі Договору «Автопакет» № 050/27/07-Ф від 25.07.2007 р. був викрадений у ОСОБА_3, який на той час керував цим автомобілем на підставі довіреності. Страхова компанія з якою був укладений договір страхування не визнала даний випадок страховим і відмовила у виплаті страхового відшкодування. Вона звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3. як винної особи на користь вигодонабувача ВАТ КБ «Надра» 224640 грн.. Рішенням суду від 31.05.2013 року позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь вигодонабувача ВАТ КБ «Надра» 224640,00 грн. Дане рішення набрало законної сили та звернуто до виконання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нею 224640,00 грн є безпідставними. Згідно ст. 61 Конституції України існує заборона подвійної цивільно-правової відповідальності. Щодо стягнення з неї пені в розмірі 7232,49 грн. та штрафу 25242,03 грн., то ця заборгованість утворилась не з її вини, що встановлено рішенням суду від 31.05.2013р., а тому не підлягає до стягнення в порядку ст. 551 ЦК України. Просила у позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідачів, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що 25.07.2007 року ВАТ КБ «Надра» уклав з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Договір «Автопакет» № 050/27/07-Ф. Відповідно до умов договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 22990,00 Євро на придбання транспортного засобу «Ягуар», державний номер НОМЕР_1, строком до 24.07.2014 року, зі сплатою 10,65% річних за користування кредитними коштами (а.с. 4-7).
Згідно з п.1.2. Статуту ПАТ КБ «Надра», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» та приведення його статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до наказу Тимчасового адміністратора № 52 від 26 січня 2011 року.
Відповідно до п.2.2.1. даного договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.1.1.3.1. цього договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № 78586701 у порядку передбаченому п.2.2.3. цього Договору, шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 440,00 Євро.
Згідно з п.2.2.3 цього ж договору позичальник вносить чергові мінімальні платежі по Кредиту, визначені у п. 2.1.1., 2.2.2. цього Договору, щомісячно до 18 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач повністю виконав перед ОСОБА_1 свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору «Автопакет» № 050/27/07-Ф.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною другою статті 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.
Згідно з п.5.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту або процентів за ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.5.2. кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.4.3.1, 4.3.2., 4.3.7. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту.
Згідно п. 3.2.1. Кредитного договору поручитель ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору.
Згідно п. 3.2.2.-3.2.4. Кредитного договору поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя виникає у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язання, так і при невиконанні позичальником зобов'язання в цілому.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 28.05.2010 р. за договором Кредиту «Автопакет» № 050/27/07-Ф існує заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 216408,05 грн. в тому числі прострочена заборгованість - 38673,05 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 11651,89 грн., пеня за порушення строку сплати ануїтенту 7232,49 грн.; штраф за порушення умов п.5.2. договору в розмірі 25242,03 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивачем в порядку ст.60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів щодо нарахування пені та штрафу за порушення пункту 5.2 договору і таких у судовому засіданні не здобуто.
Також судом встановлено, що відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 31.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третіх осіб на стороні позивача ВАТ КБ «Надра», ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, було стягнуто з ОСОБА_3 на користь вигодонабувача ВАТ КБ «Надра» 224640,00 грн. Дане рішення ПАТ КБ «Надра» не оскаржувалось, набуло законної сили і звернуто до примусового виконання (а.с.129-130, 123).
Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що оскільки рішенням суду від 31.05.2013 року на користь позивача як вигодонабувача була стягнута сума 224640,00 грн, яка відповідає сумі заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості по сплаті процентів відповідно до договору «Автопакет» № 050/27/07-Ф, і повторне її стягнення, на думку суду є подвійним стягненням, а тому вимоги позивача необґрунтовані і до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд -
У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: