Номер провадження: 11-кп/785/341/14
Номер справи місцевого суду: 12013170490004129
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.04.2014 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі кримінальне провадження №12013170490004129 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10.02.2014 року щодо,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна Одеської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрований та до взяття під варту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 29.05.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2014 року та знизити йому строк призначеного покарання.
Зазначеним вище вироком ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 травня 2013 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. Одночасно судом вирішено питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої 1397 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, не оспорюючи встановлені судом обставини та кваліфікацію вчиненого ним кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_6 зазначає, що призначене йому судом першої інстанції покарання занадто суворим та просить вирок суду щодо нього змінити та призначити йому мінімальне покарання у вигляді 4 років і 1 місяця позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, 03.07.2013 року приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, визначив для себе об'єктом нападу ОСОБА_8 , у якої побачив золоті прикраси на шиї, а також гаманець у руці. Після цього, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном та з корисливих мотивів, підійшовши до ОСОБА_8 і застосувавши до неї насильство, яке не є небезпечним для здоров'я останньої, вирвав у потерпілої золотий ланцюжок, вартістю 4000 гривень, з золотим хрестиком, вартістю 4000 гривень, після чого, потерпіла намагалась наздогнати ОСОБА_6 , але впала, та отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден, синців голови, два синці і три садни обох нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №2191 від 10.07.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та згідно п.п.2.3.5, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних» (1995р.) мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів. Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись їм на власний розсуд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши зібрані докази, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та вірно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину обвинуваченим в апеляції не оспорюються.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Що стосується покарання, яке обране судом за ч. 2 ст. 186 КК України, то воно призначено обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого.
Судом першої інстанції враховані обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання, а саме те, що обвинувачений визнав свою провину частково, має постійне місце мешкання, повернув викрадене. Обставин які б обтяжували покарання відповідно до ст.67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.
Правильно врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України прийшов до вірного висновку, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства. Доводи, на які посилається обвинувачений в апеляції, судом враховані в повній мірі, оскільки суд обґрунтовано обрав останньому за ч.2 ст.186 КК України покарання у виді позбавлення волі, визначивши його мінімальний строк, передбачений санкцією вищезазначеної норми кримінального закону.
Судом вірно враховано і те, що ОСОБА_6 вчинив злочин у період іспитового строку за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.05.2013 року, що вказує на його небажання стати на шлях виправлення. При цьому суд першої інстанції вірно застосував правила ст. 71 КК Україна і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, частково приєднав до призначеного покарання не відбуту частину за попереднім вироком. Призначене покарання, на думку колегії суддів, не є занадто суворим або не справедливим для обвинуваченого.
Будь-яких нових обставин, які не були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку, і які б пом'якшували або суттєво могли знизити призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, про що просить апелянт, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Разом з цим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, апеляційним судом встановлені підстави для зміни вступної частини оскаржуваного вироку, з огляду на те, що судимість обвинуваченого ОСОБА_6 за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2009 року, у встановленому законом порядку була погашена, і він, в силу ст. 89 КК України, зазначеної судимості не має (т.1, л.д.117).
За таких обставин, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію обвинуваченого, вирок суду відносно нього частково змінити, виключивши з вступної частини вироку вказівку суду про судимість ОСОБА_6 , за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2009 року.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - частково задовольнити.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10.02.2014 року відносно ОСОБА_6 , засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України - змінити.
Виключити з вступної частини вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 10.02.2014 року відносно ОСОБА_6 , засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України вказівку суду про судимість ОСОБА_6 , за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2009 року.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді апеляційного суду
Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4