05 березня 2014 р.Справа № 1618/2а-5947/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2014р. по справі № 1618/2а-5947/11 за поданням Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про нарахування додаткової пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулі 6 місяців.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, відповідно до ст. 51 ч. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплачених сум, починаючи з 06.01.2011 року по 22.07.2011 року.
18.12.2013 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2а-5947/11, а саме, просить замінити спосіб і порядок виконання постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.09.2011 року, визначити наступний порядок виконання рішення: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму нарахувань у розмірі 744,49 грн.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2014 року зазначене подання задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження ВП № 39568351 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-5947/2011 р. від 17.04.2013 року, виданого Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, відповідно до ст. 51 ч. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплачених сум, починаючи з 06.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Відповідачем надано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області розрахунок про проведення перерахунку пенсії у розмірі 744,49 грн., однак виплати по судовому рішенню не проведені.
Задовольняючи подання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, встановлених ст. 263 КАС України, та з того, що зміна способу та порядку виконання виконавчого листа шляхом стягнення суми недоплаченої пенсії не змінить резолютивну частину постанови суду, тобто весь зміст судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурні, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа державний виконавець посилався на здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахунку вказаних у виконавчому листі розмірів допомоги, яка буде виплачена за наявності фінансування з Державного бюджету України на зазначені цілі.
Колегія суддів зазначає, що при зміні способу виконання судового рішення, статтею 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яка містить висновки по суті позовних вимог, тому суд не може змінювати змісту резолютивної частини судового рішення та способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи по суті.
Також колегія суддів відзначає, що державним виконавцем не вжито всіх можливих та необхідних заходів, передбачених чинним законодавством для виконання судового рішення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню та відмови у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, ст. 199, ст.202, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2014р. по справі № 1618/2а-5947/11 - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.