07 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/4239/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Хрущ Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Щорса до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування рішення, -
Позивач 14.11.2013 звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування рішення №8 від 08.10.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 28.12.12 №2614/12/13-12 та аналізу законодавства у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового. Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів ДПС не належить. Отже, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами ДПС, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України. Тому обґрунтовані в акті порушення позивача стосовно укладання договорів оренди землі та застосування спеціального режиму оподаткування, встановленого Законом України „Про податок на додану вартість" не може братись до уваги, виходячи з вищенаведеного. Співробітники ОДПІ при здійснені перевірки та складанні акту, грубо порушили вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку. З самого тексту акту не зрозуміла суть порушень позивача, наведені численні статті без аналізу змісту та прив'язки до конкретного підприємства. В акті ОДПІ посилається на пояснення посадових осіб ПОСП ім. Щорса, які як вказано, додаються, однак жодних задокументованих пояснень позивачу не надходило. Виходячи з наведеного вважає, що винесене рішення не може ґрунтуватись на складеному Козелецькою ОДПІ акті, а прийняте на підставі акту №75/22-03799245 податкове повідомлення-рішення скасовано постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013.
Представник позивача надав заяву до суду про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та надав заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не належать до задоволення тому, що у періоді з 01.10.2010 по 30.06.2013 для здійснення господарської діяльності позивачем використовувались земельні ділянки в межах Козелецького району. За висновками акту перевірки у періоді 01.10.2010 по 30.06.2013 ПОСП ім. Щорса не мало право перебувати на спецрежимі, оскільки: питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, починаючи з грудня 2011 року та по червень 2013 року. Так, відповідно до наданих ПОСП ім. Щорса бухгалтерських документів та статистичної звітності підприємство використовувало земельні ділянки в кількості: в 2010 році - 400 га, в 2011 році - 2031 га, в 2012 році - 2642 га, в 2013 році -1432,1 га. Відповідно до витягу з реєстру державного земельного кадастру Козелецького району Чернігівської області у ПОСП ім. Щорса знаходяться у користуванні на території Козелецького району Чернігівської області землі загальною площею у 2010 році 400 га. Натомість, згідно з довідкою відділу Держземагенства у Козелецькому районі від 28.01.2013 №01-16/127 відповідно земельно-облікових даних (державно-статистична звітність) за формою №6-зем, за землекористувачем ПОСП ім. Щорса, станом на 01.01.2013 обліковується, у тому числі: Красилівська сільська рада - 790,9398 га з них: рілля - 534,2833 га, сіножать - 198,5247 га, пасовище - 58,1318 га; Підлісненська сільська рада - 479,7355 га з них: рілля - 479,7355 га; Надинівська сільська рада - 65,74 га з них рілля - 65,74 га. Відповідно до довідки ДЗК в 2013 році землі господарства зареєстровані. Також за періоди: 2010 рік - підприємство отримувало дохід від реалізації - тваринництва; 2011 рік - із загальної площі 2031 га зареєстровано 1732,83 га що складає - 85,32%; 2012 рік - із загальної площі 2642 га зареєстровано 1586,5 га що складає 60,05%. Враховуючи вищевикладене, договори оренди земельних ділянок, які ПОСП ім. Щорса були укладені з громадянами-власниками державних актів на право приватної власності на землю, не мали відповідної державної реєстрації в Держкомземі. Тобто, підприємством не були дотримані умови, викладені в п.8-1.6 ст. 8-1 Закону України від 33.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, та порушено ст.18 Закону України від 06.10.1998 №161-Х1У «Про оренду землі». За результатами розгляду акту №75 Козелецькою ОДПІ було прийнято 08.10.2013 рішення № 8 про виключення сільськогосподарського підприємства з Реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, яке є предметом оскарження у межах даної справи. При вирішені даного спору просимо суд врахувати, що за змістом норм Податкового кодексу України, для цілей віднесення платника податку до спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.
Приватне підприємство Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім.Щорса 04.04.2001 було зареєстроване та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9) та як платник податків перебуває на обліку в Козелецькій ОДПІ.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності Приватного підприємства Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Щорса є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.8-9).
На підставі направлення від 23 серпня 2013 року №40, виданого Козелецькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Макаровим Олександром Олександровичем головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ГУ Міндоходів у Чернігівській області, від 23 серпня 2013 року №41, виданого Козелецькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Проценко Іриною Василівною начальником відділу доходів і зборів з фізичних осіб ГУ Міндоходів у Чернігівській області, на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, відповідно до наказу Козелецької ОДПІ від 20.08.2013 №90 проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (далі - ПОСП ім. Щорса) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 відповідно до затвердженого плану перевірки.
Наказ на перевірку від 20.08.2013 №90 вручено під розписку виконавчому директору ПОСП ім. Щорса Бойку Миколі Костянтиновичу, а також пред'явлені направлення на перевірку від 23.08.2013 №40 та 23.08.2013 №41 вручено виконавчому директору ПОСП ім. Щорса Бойку Миколі Костянтиновичу 23.08.2013 року.
Перевірку проведено з відома та в присутності виконавчого директора ПОСП ім. Щорса Бойка Миколи Костянтиновича та головного бухгалтера Денисенко Ніни Григорівни.
У журналі реєстрації перевірок ПОСП ім. Щорса зроблено запис 23.08.2013 за № 2.
Перевірка проводилась з 23.08.2013 по 30.08.2013, про що складено акт від 06.09.2013 № 75/22-03799245 (а. с.21-47).
Перевіркою встановлено порушення:
1. п.302.1 ст.302, п. 306.2 ст. 306 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ПОСП ім.Щорса, в результаті чого занижено суму фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 12131,15 грн., у тому числі за жовтень - грудень 2010 року в сумі 23,94 грн., січень - грудень 2011 року в сумі 4606,90 грн., січень - грудень 2012 року в сумі 7406,59 грн. та січень - червень 2013 року в сумі 93,72 грн.;
2. п.8-1.1, 8-1.2, 8-1.6 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, ст.203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст. 15, 18 Закону України від 06.10.1998 №161-X1V «Про оренду землі» із змінами і доповнення, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 659261,00 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 року - 67 грн., грудень 2010 року -131 грн., січень 2011 року - 28834 грн., лютий 2011 року - 21 грн., березень 2011 року - (-309199) грн., квітень 2011 року - (-391644) грн., травень 2011 року - (-83592) грн., червень 2011 року - (-67762) грн., липень 2011 року (-84400) грн., серпень 2011 року - (-33528) грн., вересень 2011 року - (-60734) грн., жовтень 2011 року - (-16907) грн., листопад 2011 року - 604598 грн., грудень 2011 року - 492553 грн., січень 2012 року - (-21453) грн., лютий 2012 року - 493722 грн., березень 2012 року - (-149449) грн., квітень 2012 року - (-24176) грн., травень 2012 року - (-226344) грн., червень 2012 року - (-215195) грн., липень 2012 року - 56800 грн., серпень 2012 року - 42081 грн., жовтень 2012 року - 136903 грн., листопад 2012 року - 394147 грн., грудень 2012 року - 505982 грн., січень 2013 pоку - 116480 грн., лютий 2013 року - (-3381) грн.., березень 2013 року - 78638 грн., травень 2013 року - 64020 грн., червень 2013 року - (-637065) грн., липень 2013 року - (-4936) грн.;
3. п.4.2 ст.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 №168//97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 189.1 ст.189, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201, п.209.15, 209.16 ст.209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-Vl із зміна і доповненнями, ст.203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст. 15, 18 Закону України від 06.10.1998 №161-X1V «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість по декларації (скороченій), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться на загальну суму 659261 грн., в тому числі в розрізі звітних і податкових періодів: листопад 2010 року - 67 грн., грудень 2010 року - 131 грн., січень - 2011 року - 28834 грн., лютий 2011 року - 21 грн., березень 2011 року - (-309199) грн., квітень 2011 року - (-391644) грн., травень 2011 року - (-83592) грн., червень 2011 pоку - (-67762) грн., липень 2011 року (-84400) грн..,серпень 2011 року - (-33528) грн., вересень 2011 року - (-60734) грн., жовтень 2011 року - (-16907) грн., листопад 2011 року - 604598 грн., грудень 2011 року - 492553 грн., січень 2012 року - (-21453) грн., лютий 2012 pоку - 493722 грн., березень 2012 року - (-149449) грн., квітень 2012 року - (-24176) грн., травень 2012 року - (-226344) грн., червень 2012 року - (-215195) грн., липень 2012 року - 56800 грн., серпень 2012 року - 42081 грн., жовтень 2012 року - 136903 грн., листопад 2012 року - 394147 грн., грудень 2012 року - 505982 грн., січень 2013 року - 116480 грн., лютий 2013 року - (-3381) грн., березень 2013 року - 78638 грн., травень 2013 року - 64020 грн., червень 2013 року - (-637065) грн., липень 2013 року - (-4936) грн.;
4. пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120, п.250.1, п.250.2 ст. 250 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, а саме неподання податкової декларації з екологічного податку 1-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року та 1-2 квартали 2013 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0002502200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1483337,00 грн., у т. ч. 659261,00 грн. - за основним платежем та 824076,00 грн.- за штрафними санкціями.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення №8 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 08.10.2013, на підставі якого податковим органом проведено анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Спеціальне свідоцтво та всі його засвідчені копії. Податковий орган видає сільськогосподарському підприємству Свідоцтво лише в обмін на оригінал та всі завірені копії Спеціального свідоцтва, яке було анульовано (а.с.6-7).
Дата реєстрації платником податку на додану вартість 07.07.1997.
Дата реєстрації спеціального режиму оподаткування 01.04.2009. Дата початку дії Спеціального свідоцтва 08.01.2013.
Виключний перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до ст.209 розділу V Податкового кодексу України:
- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;
- розведення великої рогатої худоби молочних порід;
- оброблення насіння для відтворення;
- виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермі;
- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насіння і кормами для тварин;
- складське господарювання.
Заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за ф.№1-РС подана сільськогосподарським підприємством до податкового органу 28.12.2012.
Сільськогосподарське підприємство протягом 01.10.2009-30.09.2010 мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 3236340 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 3159335 грн., що становить 98%, що перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг).
Причина зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або реєстрації як платника податку на додану вартість на загальних підставах ПОСП ім. Щорса поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги питома вага яких менше 75% вартості всіх поставлених товарів/послуг.
Перше число місяця в якому було допущено перевищення - 01.12.2011.
Згідно довідки від 28.08.2013 №01-16/1310 Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області за землекористувачем ПОСП ім. Щорса с. Красилівка станом на 15.08.2013 року обліковується: Красилівська сільська рада - 790,9398 га з них: рілля - 534,2833 га, сіножать - 198,5247 га, пасовище - 58,1318 га; Підлісненська сільська рада - 479,7355 га з них: рілля - 479,7355 га; Надинівська сільська рада - 65,74 га з них рілля - 65,74 га (а.с.80).
Згідно з п.8-1.6 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168.97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, норми якого в частині визначення податку на додану вартість кореспондуються з нормами Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Відповідно до п.86.10 ст.86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Відповідно до п.2 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі - Порядок), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.5 розділу І Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.6 розділу І Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Отже, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладені в акті документальної перевірки не посилаються на первинні документи бухгалтерському та податковому обліку, чим порушено вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984.
Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути підставою для визнання продукції вирощеної на таких угіддях несільськогосподарськими товарами для цілей справляння податку з осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість. Розглядувані угіддя знаходяться у користуванні платника сільськогосподарського податку, в даному випадку ПОСП ім. Щорса.
Суд зауважує, що Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість є сільськогосподарською продукцією в розумінні пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.
Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського підприємства. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.
Таким чином, перебування особи у статусі платника, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно, встановлений статтею 209 Податкового кодексу України. При цьому цей критерій незалежить від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок і дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку.
Таким чином, з вищенаведеного, суд не може прийняти аргументи відповідача відносно того, що не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним, а отже і відповідне посилання в податковій звітності на такі договори є протиправним, а також щодо порушення позивачем пункту 8-1.6 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України з огляду на те, що вищенаведені договори оренди земельних ділянок не мали відповідної державної реєстрації в Держкомземі.
З урахуванням викладеного, у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до позивача, як до особи, що застосовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, оскільки при цьому позивачем дотримано вимог законодавства податкового.
Податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0002502200 було скасовано постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 (а.с.95-101), яка була залишена без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 25.03.2014 (а.с.105-107).
З урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Козелецька ОДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем рішення №8 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, оскільки були відсутні підстави для визначення ПОСП ім. Щорса податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму, оскільки продукція рослинництва, вирощена останнім на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів є сільськогосподарською.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення №8 від 08.10.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про скасування рішення №8 від 08.10.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення №8 від 08.10.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігів/м.Чернігів/22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Щорса (код ЄДРПОУ 03799245) судові витрати в сумі 68,82 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна