27 лютого 2014 р. Справа № 804/12339/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Кравченка Є.М., відповідача - Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт»
до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Товариство з обмеженою відповідністю «Моноліт» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000262250 від 16.05.2013 року, № 0000272250 від 13.05.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.3012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Інтрертерра», ТОВ «Главмет», під час якої встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись, при цьому, на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам, акт перевірки складений правомірно, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому винесені податкові повідомлення - рішення є такими, що відповідають діючому законодавству, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідністю «Моноліт» зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради народних депутатів 13.02.2003 року та перебуває на обліку в Західно - Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.
Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно із ст.78.1., 78.4, 79.2 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 281 від 15.04.2013 року, виданого Західно - Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, посадовими податкового органу згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Інтертерра» та ТОВ «Главмет», за результатами якої складено акт № 121/22-5-32286428 від 19.04.2013 року.
Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено:
- не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет» з покупцем ТОВ «Моноліт» за період січень, березень, квітень, травень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 79515 грн.;
- у зв'язку з не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет» з покупцем ТОВ «Моноліт» за період січень, березень, квітень, травень 2012 року. Підприємством ТОВ «Моноліт» в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 79515 грн., в тому числі у розрізі податкових періодів січень 2012 року на суму 32482 грн., березень 2012 року на суму 4400 грн., квітень 2012 року на суму 14500 грн., травень 2012 року на суму 28133 грн.;
- порушення пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 , пп.139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) тю коду рядка 05.1 податкової декларації з податку на прибуток за період І півріччя 2012 року на суму 397575 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет», в тому числі: І квартал 2012 року на суму 184410 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 213165 грн.;
- порушення п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, в частині заниження доходів, отриманих невстановлених осіб за період І півріччя 2012року на суму 194892 грн., в тому числі: за 1 квартал 2012 року у розмірі 194892 грн.;
- порушення п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за весь період на суму 642296 грн., чим занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 124418 грн. в тому числі у розрізі періодів квартал 2012 року на суму 79653 грн., квартал 2012 року на суму 44765 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки позивач подав до Західно - Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС заперечення за вих. № 49 від 25.04.2013 року.
За результатами проведеної перевірки Західно - Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення - рішення:
- № 0000262250 від 16.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 119272 грн. 50 коп., з яких: за основним платежем на суму 79515 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39757 грн. 50 коп.;
- № 0000272250 від 13.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 155522 грн. 50 коп., з яких: за основним платежем на суму 124418 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31104 грн. 50 коп.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив його до ДПС у Дніпропетровській області (скарга № 54 від 27.05.2013 року) та Міністерства доходів і зборів України (скарга № 61 від 31.07.2013 року). Рішеннями останніх скарги ТОВ «Моноліт» залишені без задоволення, а прийняті податкові повідомлення - рішення без змін.
Суд вважає вищевказані податкові повідомлення - рішення правомірними та таким, що прийняті на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Моноліт» протягом перевіряємого періоду мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Інтертерра» та ТОВ «Главмет».
Так, ТОВ «Інтертерра» у січні 2012 року здійснено операції з купівлі-продажу
будівельних матеріалів (бетон, ПК-57-12 8) на загальну суму 194891 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ - 32481 грн. 89 коп.
У податковому обліку вартість операцій з придбання матеріалів від ТОВ «Інтертерра» віднесено до складу витрат у І кварталі 2012 року у загальній сумі 162409 грн. 47 коп., у складі вартості операцій з придбання матеріалів, віднесено до податкового кредиту податкової декларації ТОВ «Моноліт» за січень 2012 року у сумі 32481 грн. 89 коп.
ТОВ «Моноліт» оплату за придбані будівельні матеріали станом на 01.02.2012 року не здійснило.
Крім того, ТОВ «Главмет» у березні - травні 2012 року згідно з договорами підряду (від 30.03.2012 року, від 03.05.2012 року) проведено операції з придбання ТОВ «Моноліт»
ремонтно-будівельних робіт (ремонт адміністративного будинку по вул. Тернівська, 4, м. Павлоград та бази відпочинку «Шахтар») на загальну суму 282198 грн., у тому числі ПДВ 47033 грн.
У податковому обліку вартість операцій підрядних робіт ТОВ «Главмет» віднесено до складу витрат ТОВ «Моноліт» за І півріччя 2012 року на суму 235165 грн., у складі вартості вказаних операцій, віднесено до податкового кредиту 47033 грн. Розрахунки за підрядні роботи ТОВ «Главмет» проведено платіжними дорученнями ТОВ «Моноліт» на загальну суму 1134000 грн.
В ході проведення перевірки, з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих від податкових органів за місцем обліку контрагентів (ТОВ «Інтертерра». ТОВ «Главмет»), встановлено, що операції із придбання 11 реалізації товарів, підрядних робіт не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що не мали реального товарного характеру.
На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Моноліт» відображено в податковому обліку операції з купівлі товару, придбання підрядних робіт з вищевказаними суб'єктами господарювання, які не спрямовані на настання реальних правових наслідків та здійснені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту та проведення безтоварних операцій, як наслідок, відсутність об'єктів оподаткування за вказаними операціями.
20.03.2013 року відповідачем було направлено ТОВ «Моноліт» листа № 8285/10/22-6 «Про надання документів та письмових пояснень», я якому зазначено про необхідність надання завірених належним чином первинних документів та документів на підтвердження здійснення вантажно - розвантажувальних робіт на всіх етапах його руху.
Позивачем для перевірки не надано товарно - транспорті накладні, які б підтверджували перевезення будівельних матеріалів.
Крім того, перевіркою встановлено отримання, товару - будівельних матеріалів на загальну суму 194891 грн. 36 коп. від невстановлених осіб, який використаний у господарській діяльності ТОВ «Моноліт».
Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі наведено приблизний перелік обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції. Відповідно до зазначеного листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.
Зазначена правова позиція також узгоджується з положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Позивачем під час судового розгляду справи було надано на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтертерра» копії товарно - транспортних накладних.
Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку
Відповідно до пункту 11.3 Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Згідно пункту 11.5 зазначених Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Відповідно до п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Суд вважає, що надані позивачем товарно - транспортні накладні, не є належними доказами наявності належних документів на перевезення вантажів у позивача, крім того, деякі копії товарно - транспортних накладних мають певні дефекти,зокрема, на різних товарно - транспортних накладних вказано однакові серійні номера.
Зазначені обставини представником позивача під час розгляду справи не спростовані, суду не було документально доведено можливість ТОВ «Моноліт» щодо фактичного постачання товарів.
Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Позивачем під час судового розгляду справи не було підтверджено відповідною бухгалтерською та податковою документацією реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Главмет» та ТОВ «Інтертерра», у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, а тому, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт» - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 04.03.2014 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.03.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіМ.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель