17 лютого 2014 р. Справа № 804/1106/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Щербак А.Ю.,
за участі:
представника позивача Цибульника О.В.,
представника відповідача Шевченко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» (далі - ТОВ «НВФ Топстар», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004002203 від 25.12.2013 року, складене ДПІ у Кіровському районі відносно ТОВ «НВФ Топстар»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ Топстар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України у липні 2013 року» висновків, що оспорюванні операції проведені ТОВ «НВФ Топстар», не містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати;
- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар», яке відбулось на підставі акту № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВФ «Топстар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України у липні 2013 року», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «НВФ Топстар» у податкових деклараціях;
- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар» та відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «НВФ Топстар» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки ТОВ «НВФ Топстар» складено акт № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року, в якому ДПІ у Кіровському районі встановлені порушення ПК України. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013 року № 0004002203 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 241,50 грн., з яким позивач не погоджується на підставі наступного. Позивач зазначає, спираючись на рішення Європейського Суду з прав людини, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Відсутні підстави вважати укладені договори між ТОВ «НВФ Топстар» та ПП «ТД Електрозвармаш» фіктивними, нікчемними, або підстави для визнання таких договорів недійсними. Нікчемність договорів (правочинів), невідповідність їх вимогам цивільного законодавства в частині дотримання вимог чинності правочину, наявність умислу у сторін договору на заволодіння коштами бюджетного фонду відповідачем при складанні акту не доведена. Діяльність позивача є дохідною на протязі 9 місяців 2013 року і спрямована на отримання доходу, тому в розумінні ПК України, вона є господарською діяльністю. Позивач спростовує висновки ДПІ у Кіровському районі щодо заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, вказуючи на те, що до собівартості пресу, придбаного ТОВ «НВФ Топстар» у ПП «ТД Електрозвармаш», можна віднести витрати на його придбання за вирахуванням податку на додану вартість, що складає 178 333,33 грн., ціна продажу склала 194 741,90 грн. та значно перевищує собівартість реалізованого пресу. Позивач зазначає, що ціна реалізації товару більша ніж зазначено ринкова ціна у висновку експерта № ГО-3941 від 15.07.2013 року. Право на податковий кредит у ТОВ «НВФ Топстар» підтверджується складеними належним чином податковими накладними, отриманими від постачальника товару (робіт, послуг). Господарські операції, що здійснювались ТОВ «НВФ Топстар» у період, що підлягав перевірці, були направлені на досягнення реального правового результату, підтверджені відповідними та належними обов'язковими первинними документами, необхідність складення яких передбачена чинним законодавством України, які у повному обсязі доводять здійснення господарських операцій ТОВ «НВФ Топстар». Позивач також вважає, що самостійна зміна відповідачем в деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих ТОВ «НВФ Топстар», на підставі акту перевірки порушує права та інтереси позивача. Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем норм ПК України не ґрунтуються на відповідних доказах та не підтверджуються дійсними обставинами. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення проти адміністративного позову з наступним обґрунтуванням. За результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів і відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «ТД Алартон» - ПП «ТД Електрозвармаш» - ТОВ «НВФ Топстар», інші покупці за липень 2013 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 ПК України. ТОВ «НВФ Топстар» проводило операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету. За наведених обставин наявність у підприємства належно оформлених первинних документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з ПДВ, зокрема, виданих покупцем податкових накладних не є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки позивачем не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною нижчою від ціни придбання. Отже, головною метою ТОВ «НВФ Топстар» було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ до бюджету. Доводи позивача, наведені у позовній заяві не спростовують самого факту встановлених порушень. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що частина позовних вимог підлягає задоволенню, в частині позовних вимог належить відмовити, в іншій частині позовних вимог провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.
Судом встановлено, що ТОВ «НВФ Топстар» (ідентифікаційний код 33183798) зареєстровано 20.09.2004 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Кіровському районі, зареєстровано платником ПДВ.
ДПІ у Кіровському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВФ Топстар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України у липні 2013 року. За наслідком перевірки відповідачем 12.12.2013 року складено акт № 1128/04-65-22-03/33183798, в якому встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті якого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 216 965 грн., в т.ч. ПДВ 36 161 грн.
25.12.2013 року ДПІ у Кіровському районі на підставі акту № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004002203, яким згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 36 161,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 18 080,50 грн.
З установчих документів позивача вбачається, що ТОВ «НВФ Топстар» здійснює діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі, надання інших допоміжних комерційних послуг, роздрібної торгівлі іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, дослідження й експериментальної розробки у сфері інших природничих і технічних наук, іншої професійної, наукової та технічної діяльності.
Судом встановлено, що 02.04.2012 року між ТОВ «НВФ Топстар» (покупець) та ПП «ТД Електрозвармаш» (продавець) було укладено договір № 0412/24, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити технологічне обладнання, вартість на товар встановлюється у національній валюті України, є договірною та визначається у відвантажуючих документах, які складаються з накладної, рахунку-фактури та податкової накладної.
Підтвердженням факту виконання договору поставки товару (пресу ПО 834) № 0412/24 від 02.04.2012 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткової накладної, податкової накладної та платіжного доручення про оплату товару пресу ПО-834 на суму 214 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 35666,67 грн.
01.07.2013 року між ТОВ «НВФ Топстар» (замовник) та ПП «ТД Електрозвармаш» (виконавець) укладено договір № 8105 відповідального зберігання пресу ПО 834, згідно умов якого замовник передає, а виконавець бере на відповідальне зберігання прес ПО 834, адресою складу зазначено: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 80. Строк відповідального зберігання встановлено до 31.07.2013 року, починаючи з 01.07.2013 року. Розмір плати за відповідальне зберігання преса ПО 834 складає 150,00 грн.
Підтвердженням факту виконання договору від 01.07.2013 року № 8105 свідчать досліджені в судовому засіданні копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкової накладної.
Зазначений товар - прес ПО-834 було поставлено ТОВ «Пресмашімпекс» (Росія) на підставі контракту від 13.06.2013 року № 07-РФ, укладеного між ТОВ «НВФ Топстар» (продавець) та ТОВ «Пресмашімпекс» (покупець), згідно умов якого продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та сплатити, який був у використанні прес гідравлічний ПО 834. Сума контракту складає 794 800,00 рублів РФ.
Підтвердженням факту виконання контракту від 13.06.2013 року № 07-РФ свідчать досліджені в судовому засіданні копії рахунку-фактури, вантажної митної декларації про перетин кордону, банківської виписки про оплату товар у розмірі 794 800,00 рублів РФ, що у перерахунку на курс гривні станом на 13.06.2013 року складає 194 948,54 грн.
Транспортування товару на експорт здійснювалось за рахунок ТОВ «НВФ Топстар» на підставі договору від 04.07.2013 року № з-0407/13-2, укладеного між ТОВ «НВФ Топстар» (замовник) та ТОВ «ТК Ольвія Транс» (експедитор), про надання транспортних послуг згідно заяви на перевезення № 3-00010, з наступними реквізитами: адреса завантаження товару - м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 80, адреса вивантаження - м. Рязань, Росія. Митниця відправлення: м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 80, митниця прибуття - м. Рязань, CMR № 247593.
Підтвердженням факту виконання договору від 04.07.2013 року № з-0407/13-2 свідчать досліджені в судовому засіданні копії заявки на перевезення, податкової накладної, акту надання послуг та платіжного доручення про сплату послуг на суму 13 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 366,66 грн.
На виконання контракту від 13.06.2013 року № 07-РФ 01.08.2012 року між ТОВ «НВФ Топстар» (замовник) та ТОВ «Агро-Союз-Термінал» (виконавець) укладено договір № 987 надання послуг з прийому та диспетчеризації автотранспорту, згідно умов якого виконавець надає, а замовник приймає і оплачує надані послуги з прийому і диспетчеризації автотранспорту та послуги зважування, а саме: надання місць для стоянки транспортних засобів, надання послуг зважування транспортних засобів на митному терміналі.
Підтвердженням факту виконання договору від 01.08.2012 року № 987 свідчать досліджені в судовому засіданні копії прейскуранта послуг, що надаються, акту надання послуг, податкової накладної та платіжного доручення про сплату послуг в розмірі 765,00 грн., в т.ч. ПДВ 127,50 грн.
На виконання контракту від 13.06.2013 року № 07-РФ 15.03.2013 року між ТОВ «НВФ Топстар» (довіритель) та ФОП ОСОБА_3 (повірений) укладено договір № 9 на митно-брокерське обслуговування, згідно умов якого довіритель доручає та довіряє, а повірений, діючи на підставі ліцензії про посередницьку діяльність митного брокера серія АЕ № 190635 від 12.03.2013 року, приймає на себе обов'язки від імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснювати повне митно-брокерське обслуговування останнього.
Підтвердженням факту виконання договору від 15.03.2013 року № 9 свідчать досліджені в судовому засіданні копії акту виконання робіт/наданих послуг та платіжного доручення про оплату послуг у розмірі 3000 грн., Висновки експерта про визначення ринкової вартості та технічного стану преса гідравлічного ПО834 від 11.07.2013 року та 15.07.2013 року, вартість якого визначена на рівні 793923,04 рос. руб.
В акті перевірки позивача зазначено, що ТОВ «НВФ Топстар» проводило операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ.
Такий висновок зроблено відповідачем на підставі акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 1359/04-63-22-03/23941343 від 08.10.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТД Електрозвармаш»…».
Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.
Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.
З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені по ланцюгу постачання: ПП «ТД Електрозвармаш» - ТОВ «НВФ Топстар» - ТОВ «Пресмашімпекс» (Росія) та угоди, укладені позивачем з ТОВ «ТК Ольвія Транс», ТОВ «Агро-Союз-Термінал» та ФОП ОСОБА_3 на виконання зовнішньоекономічного конракту, оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсним і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини виконані сторонами в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не доведено безтоварність операцій по ланцюгу ПП «ТД Електрозвармаш» - ТОВ «НВФ Топстар» - ТОВ «Пресмашімпекс», не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 1359/04-63-22-03/23941343 від 08.10.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТД Електрозвармаш»…», оскільки він не спростовує дійсність укладених правочинів по ланцюгу ПП «ТД Електрозвармаш» - ТОВ «НВФ Топстар» - ТОВ «Пресмашімпекс» щодо поставки пресу гідравлічного та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.
Обґрунтованість ціни продажу пресу ПО 834 ТОВ «Пресмашімпекс» підтверджена висновком експерта від 15.07.2013 року № ГО-3941, яким встановлено ринкову ціну пресу ПО 834 в розмірі 793 923,04 рублів РФ. Фактична ціна продажу пресу ПО 834 ТОВ «Пресмашімпекс» склала 794 800 рубів РФ, що у перерахунку на курс гривні станом на час оплати становила 194 948,54 грн. Ціна придбання пресу ПО 834 позивачем у ПП «ТД Електрозвармаш» становила 178333,33 грн. без ПДВ.
Зазначене спростовує твердження відповідача про заниження ціни продажу товару.
Згідно абз."а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнень права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податково накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам.
Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення податкових накладних, виписаних позивачу ПП «ТД Електрозвармаш» на суму ПДВ 35666,67 грн., ТОВ «ТК Ольвія Транс» на суму ПДВ 366,66 грн., ТОВ «Агро-Союз-Термінал» на суму ПДВ 127,50 грн., на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит з ПДВ за липень 2013 року. На час виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження заниження сум податку на додану вартість за липень 2013 року, що виключає правомірність визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2013 року № 0004002203 грошових зобов'язань та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2013 року № 0004002203.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ Топстар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України у липні 2013 року» висновків, що оспорюванні операції проведені ТОВ «НВФ Топстар», не містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Наведені норми законодавства визначають, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення органу державної податкової служби.
Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи наведені норми законодавства, формування висновків перевірки в акті є правом органів державної податкової служби, яке спрямовано на здійснення функцій з контролю за додержанням платником податків податкового законодавства, а тому не може бути обмежено судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суд вважає, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар», яке відбулось на підставі акту № 1128/04-65-22-03/33183798 від 12.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ Топстар» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України у липні 2013 року», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «НВФ Топстар» у податкових деклараціях, та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар» та відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «НВФ Топстар» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Відповідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, на час розгляду справи судом грошові зобов'язання, визначені позивачу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 25.12.2013 року №0004002203 є неузгодженими та в силу вимог закону відповідач позбавлений права вчиняти дії, спрямовані на коригування показників податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар». В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували коригування показників податкової звітності ТОВ «НВФ Топстар».
Отже, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог ТОВ «НВФ Топстар» в цій частині, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє порушено право позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 1230 від 26.12.2013 року в сумі 172,06 грн. підлягає частковому стягненню з Державного бюжету України на користь позивача в розмірі 43,01 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2013 року № 0004002203.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» та зобов'язання відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» - у задоволенні позовних вимог відмовити.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо формування висновків в акті перевірки - провадження у справі закрити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» судовий збір у розмірі 43 (сорок три) гривні 01 копійка.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 21 лютого 2014 року.
Суддя М.В. Бондар