28 січня 2014 р. Справа № 804/16367/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» про стягнення заборгованості, -
Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» (далі - КП «ЖЕО № 45», відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках у розмірі податкового боргу на загальну суму 995605, 01 грн., а саме:
- з податку на додану вартість на загальну суму 983240,01 грн.;
- по авансовим внескам по податку на прибуток на загальну суму 12365, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначає, що КП «ЖЕО № 45» знаходиться на обліку в Криворізькій центральній ОДПІ як платник податків. Станом на 20.01.2014 р. відповідач має податковий борг на загальну суму 995605, 01 грн., заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, підтримав.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову, посилаючись на безпідставне застосування контролюючим органом положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Представником відповідача зазначено, що, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, згідно яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, норми п. 87.9 ст. 87 ПК України не мають зворотної дії в часі. З огляду на це, враховуючи, що ПК України набрав чинності з 01.01.2011 р., то дія п. 87.9 ст. 87 ПК України поширюється лише на податковий борг КП «ЖЕО № 45», який виник після набрання чинності ПК України, тобто, після 01.01.2011 р. Поряд з цим, відповідач зазначив про відсутність такого боргу у зв'язку з повною сплатою податкових зобов'язань. Також, посилаючись на відсутність у податкового органу доказів порушення КП «ЖЕО № 45» граничних строків погашення узгоджених податкових зобов'язань, відповідач зазначає про необґрунтоване застосування до нього пені за порушення зазначених строків; позивачем не доведено дійсності заявленої суми боргу та законності своїх дій щодо зміни призначення платежу та не врахування сплати розстрочених сум. Представники відповідача уточнені позовні вимоги не визнали. Враховуючи вищевикладене, представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представників відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що КП «ЖЕО № 45» (код ЄДРПОУ 20244448) зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 04.05.2005 року, є платником податків і перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній ОДПІ .
Станом на 20.01.2014 р. КП «ЖЕО № 45» (з урахуванням часткового погашення боргу в сумі 101752,11 грн.) має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 983240, 01 грн. (у т.ч. за податковими зобов'язаннями 970897, 19 грн., пені 12342, 82 грн.) та з авансового внеску по податку на прибуток на суму 12365, 00 грн., який утворився в результаті не сплати за узгодженими податковими зобов'язаннями за податковими деклараціями з податку на додану вартість відповідача від 17.05.2013 р. № 9028350189 на суму 324989, 00 грн., від 19.06.2013 р. № 9036291954 на суму 230951, 00 грн., від 22.07.2013 р. № 9044410088 на суму 287624, 00 грн., від 20.08.2013 р. № 9051856891 на суму 325086, 00 грн., від 01.07.2013 р. № 9058044440 на суму 77, 00 грн., від 20.09.2013 р. № 9059127125 на суму 62859, 00 грн.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до абз. 1 п. 100.1, п. 100.2 ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 100.6 ст. 100 ПК України передбачено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
На підставі ст. 19-1, ст. 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Криворізькою центральною ОДПІ 29.03.2013 р. прийняте рішення № 10 про розстрочення податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість із зазначенням термінів сплати на суму 292794, 00 грн. Сума боргу в частині 32532, 67 грн. відповідачем не сплачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 р. по справі № 2а-4980/10/0470 про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. по справі № 2а-4980/10/0470 про стягнення податкового боргу, якою розстрочена сплата заборгованості відповідача у сумі 149901,11 грн. строком на 36 місяців, починаючи з січня 2011 р. з щомісячними виплатами в розмірі 4080, 00 грн., а також розстрочена сплата заборгованості відповідача у сумі 146901, 11 грн. строком на 36 місяців, починаючи з січня 2011 р. з щомісячними виплатами в розмірі 4080, 00 грн. Заборгованість відповідачем погашена частково. Строк сплати розстроченої суми заборгованості на момент звернення із цим позовом сплинув.
Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
На підставі п. п. 129.1.1 ст. 129 ПК України позивачем на суму заборгованості з податку на додану вартість нарахована пеня у сумі 22079, 56 грн.
За узгодженими податковими зобов'язаннями з авансового внеску на прибуток за податковою декларацією від 08.02.2013 р. № 9086959412 на суму 17365, 00 грн. Сума боргу в частині 212365, 00 грн. відповідачем не сплачена.
Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Керуючись положеннями Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, позивачем було сформовано та вручено боржнику першу податкову вимогу від 05.10.2005 р. № 1/1294 та другу податкову вимогу від 04.11.2005 р. № 2/1419.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем 27.05.2008 р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна було зареєстровано податкову заставу відносно активів відповідача згідно акту опису від 26.05.2008 р. № 13105/10/240.
Під час судового розгляду справи встановлено, що сума боргу відповідачем була частково погашена - в сумі 101752, 11 грн. в тому числі, 92015, 37 грн. - податкові зобов'язання, 9736, 74 грн. - пеня. Факт сплати зазначеної суми визнано позивачем.
При досліджені матеріалів справи в судовому засіданні встановлено, що на день розгляду справи судом, відповідачем заборгованість в розмірі 995605, 01 грн. не сплачена.
У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість на загальну суму 983240,01 грн. та по авансовим внескам по податку на прибуток на загальну суму 12365, 00 грн. не сплачені відповідачем у строк, передбачений ПК України, є податковим боргом.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд не приймає посилання представників відповідача на неправомірність дій позивача щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків у платіжних дорученнях, на погашення сум заборгованості, що виникли внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах (до набрання чинності ПК України), оскільки дії податкового органу щодо проведення такого перерозподілу відповідачем у встановленому порядку не оскаржені. Натомість, такі дії податкового органу не можуть бути предметом розгляду у справі за позовом податкового органу про стягнення з платника податків податкового боргу та в межах цього спору діям позивача не повинна надаватися оцінка судом.
Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасності сплати податкових зобов'язань у періоді, що розглядається, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо правомірності нарахування пені.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької центральна ОДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути до бюджету кошти Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» (код ЄДРПОУ 20244448) з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» у розмірі податкового боргу на загальну суму 995605, 01 грн., а саме:
- з податку на додану вартість на загальну суму 983240,01 грн.;
- по авансовим внескам по податку на прибуток на загальну суму 12365, 00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Неклеса