04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" квітня 2014 р. Справа№ 910/21523/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Корсакової Г.В.
Самсіна Р.І.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Чорногор Ю.Ю.;
від відповідача: не з'явились;
третя особа: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. у справі №910/21523/13 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"
третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21.05.12р. Третьою особою за реєстровим №745, про повернення Позивачем предмету лізингу за несплачені лізингові платежі на користь Відповідача, а також відшкодування судового збору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.13р. відмовлено у задоволенні позову. Рішення суду мотивоване тим, що вимогами діючого законодавства не передбачено обов'язку нотаріуса перевіряти безспірність вимог стягувача, адже на нотаріусів покладено обов'язок по вчиненню відповідних виконавчих написів за наявності обумовленого законом переліку документів, наведених у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1172 від 29.06.99р.
Оскаржуваний Позивачем виконавчий напис за реєстровим №745 про повернення Позивачем на користь Відповідача предмету фінансового лізингу вчинено у відповідності до вимог Закону України "Про нотаріат", його вчинено Третьою особою у відповідності до вимог п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.04р., а тому підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню у суду відсутні.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.13р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідачем не надано документів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, які б беззаперечно підтверджували заборгованість Позивача, а відповідно нотаріусом не досліджено беззаперечність заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.14р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.02.14р.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.14р. змінено склад колегії суддів та доручено здійснити розгляд скарги у складі: Власова Ю.Л. (головуючий), Корсакової Г.В. та Самсіна Р.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.14р. відкладено розгляд скарги на 11.03.14р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався на 01.04.14р.
01.04.14р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом залишено без задоволення, в зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
26.11.10р. між Відповідачем, як лізингодавцем, та Позивачем, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу №KL 101147, згідно умов якого Відповідач зобов'язався надати Позивачу право на час строку лізингу володіти та користуватися майном, а саме: гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., додатковий гідравлічний контур для роботи гідро молотом та гідромолот для гусеничного екскаватора KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, модель HYUNDAI R320LC-7, а Позивач зобов'язався оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, а після завершення строку лізингу, при виконанні Позивачем всіх умов цього договору, майно передається у власність Позивача.
Відповідно до п.1.2. договору майно, передане Позивачу на умовах даного договору, є власністю Відповідача впродовж всього строку дії договору.
Згідно з п.3.1. договору всі платежі, що виплачуються Відповідачу на підставі цього договору, Позивач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів. Сторони домовились, що всі лізингові платежі оплачуються на 24 день місяця, при цьому, перший період починається від дня передачі предмету лізингу Позивачу і до 24 числа місяця.
Відповідно до п.3.6. договору оплата лізингових платежів за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача в національній валюті України без виставлення Відповідачем рахунка-фактури. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Відповідача.
Згідно з п.4.2 договору передача Відповідачем майна Позивачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання акту прийому - передачі майна.
Відповідно до п.8.4.4. договору Відповідач мав право на повернення предмету лізингу за встановленими договором підставами.
Згідно з п.8.4.5. договору Відповідач має право скористатися будь-яким передбаченим чинним законодавством України правовим механізмом, зокрема звернутися до нотаріуса за здійсненням виконавчого напису або звернутися за судовим захистом до суду.
Відповідно до п.10.2 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбаченими пунктами 2.4, 3.1, 3.2, 6.4 договору Позивач зобов'язувався виплатити пеню у розмірі 0,5 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати.
Згідно з п.10.4 договору якщо Позивач порушує умови даного договору або відмовляється усунути порушення умов даного договору Відповідач має право провести повернення майна та/або стягнення заборгованості в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом вилучення майна від Позивача та передачі його Відповідачу або будь-яким іншим законним чином. Відповідач має право застосувати вищевказані стягнення разом або окремо та одночасно або в різний проміжок часу на власний розсуд.
Відповідно до п.11.5 договору договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду Відповідачем якщо Позивач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший укладений між сторонами договір фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення Позивачу повідомлення про розірвання договору за 10 календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями вважається в тому числі, коли Позивач більше одного місяця прострочив оплату хоча ю одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого цим договором; коли Позивач більше двох разів прострочив на будь-який строк оплату лізингового платежу.
Згідно з п.11.7 договору у разі виставлення вимоги у випадку дострокового розірвання цього договору Позивач зобов'язується протягом 2 календарних днів з моменту розірвання договору передати Відповідачу майно.
26.11.10р. між сторонами було узгоджено спеціальні умови фінансування і уточнений графік платежів, згідно якого загальна сума лізингових платежів визначена в сумі 1525452,33 грн., узгоджено відсотки та період лізингу: з 15.12.10р. по 24.03.13р.
26.11.10р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт прийому - передачі предмета лізингу відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв у лізинг за договором фінансового лізингу №KL 101147 від 26.11.10р. предмет лізингу: гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., додатковий гідравлічний контур для роботи гідромолотом та гідромолот KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, заводський номер N90111175.
23.12.11р. Позивач отримав від Відповідача повідомлення про розірвання договору, в якому Відповідач зазначив, що в зв'язку з простроченням оплати лізингових платежів згідно уточненого графіку платежів, у Позивача утворилась заборгованість перед Відповідачем в сумі: 609456,17 грн, а також пеня 514620,44 грн., а загальна сума боргу 1124076,61 грн. В своєму повідомленні Відповідач просив Позивача не пізніше 26.12.11р. повернути майно - гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., додатковий гідравлічний контур для роботи гідромолотом та гідромолот KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, сплатити борг в сумі 1124076,61 грн., штраф в сумі 234482,80 грн. та неоплачену вартість майна в сумі 781609,32 грн.
Разом з повідомленням Відповідач направив рахунок-фактуру на суму 2140168,73 грн.
21.05.12р. Третьою особою на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат», ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.8 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.09р. №1172 вчинено виконавчий напис про повернення Позивачем на користь Відповідача предмета фінансового лізингу гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 200, 2007 р.в., заводський номер N90111175, державний номер 50742 АА, вартістю 1287072,20 грн. та гідромолот KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу №KL 101147 від 26.11.10р. та підлягає поверненню у порядку, визначеному п.3 ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", а саме вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні за невиплачений лізинговий платіж за користування предметом лізингу у сумі: несплачені лізинові платежі та відсотки - 664549,15 грн., пеня - 543906,85 грн., штраф - 221159,26 грн., неоплачена вартість майна - 737197,53 грн., а всього - 2166812,79 грн. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби протягом 1 року з 22.05.12р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч.2, 3 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Згідно з п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. №1172, до таких відносяться договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Відповідно до п.1 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.12р. №296/5 (в редакції діючій на момент вчинення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.
Згідно з п.2.1 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.12р. №296/5 (в редакції діючій на момент вчинення виконавчого напису) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції діючій на момент вчинення виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
З наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що 26.11.10р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір фінансового лізингу, за яким Відповідач надав Позивачу право на час строку лізингу володіти та користуватися майном, а саме: гусеничним екскаватором, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., додатковим гідравлічним контуром для роботи гідромолотом та гідромолот для гусеничного екскаватора KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, модель HYUNDAI R320LC-7, а Позивач зобов'язався оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, проте свого обов'язку щодо сплати лізингових платежів Позивач порушив. В зв'язку з чим Відповідач звернувся до Позивача з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплати боргу та повернення майна, яку Позивач залишив без задоволення. 21.05.12р. Третьою особою відповідно до вимог діючого законодавства було вчинено виконавчий напис про повернення Позивачем на користь Відповідача предмету фінансового лізингу, шляхом вилучення у боржника і передачі стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні за невиплачений лізинговий платіж за користування предметом лізингу.
Враховуючи, що договором фінансового лізингу №KL 101147 від 26.11.10р. передбачено можливість Відповідача провести повернення майна або стягнення заборгованості в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом вилучення майна від Позивача та передачі його Відповідачу або будь-яким іншим законним чином, при цьому Відповідач має право застосувати вищевказані стягнення разом або окремо та одночасно або в різний проміжок часу на власний розсуд, а також враховуючи, що діючим законодавством не передбачено обов'язку нотаріуса визначати заборгованість, а лише перевірити безспірність існуючої заборгованості, відтак апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню - у суду відсутні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. у справі №910/21523/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. у справі №910/21523/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 09.04.2014р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Г.В. Корсакова
Р.І. Самсін