Дата документу 19.12.2013 Справа № 554/3056/13-ц
№ 2/554/1957/2013
Іменем України
19 грудня 2013 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючої судді Сорока К.М.,
при секретарі Ігнатенко С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом УМВС України в Полтавській області до ОСОБА_1, Редакції газети «Полтавська думка» про захист ділової репутації та спростування поширеної інформації, -
Позивач УМВС України в Полтавській області у березні 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, Редакції газети «Полтавська думка» про захист ділової репутації та спростування поширеної інформації, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у газеті «Полтавська думка» НОМЕР_1 на сторінці 1 та 5 було опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1». Автором цієї статті зазначено ОСОБА_2. Дана публікація висвітлює діяльність обласної міліції у цілому як негативну та незаконну. Зокрема, публікація містить наступні вирази - « у 1998 році Кобеляцький суддя ОСОБА_3 - той самий, що потім познущався над батьками трьох їхніх доньок, убитих п»яними міліціонерами», - «з практики нам, журналістам, відомо, що багато таких фактів, коли наводчиками для шахраїв є двірники, дільничі міліціонери», « Швидше всього, шахраїв «кришує» міліція…». Просили визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області інформацію, поширену у статті газети та зобов»язати спростувати зазначену інформацію шляхом опублікування резолютивної частини рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачі до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час слухання справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу по суті на підставі наявних по справі доказів та постановляє заочне рішення.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_2 у газеті «Полтавська думка» НОМЕР_1 на сторінці 1 та 5 було опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1». Автором цієї статті зазначено ОСОБА_2.
Зокрема, публікація містить наступні вирази - « у 1998 році Кобеляцький суддя ОСОБА_3 - той самий, що потім познущався над батьками трьох їхніх доньок, убитих п»яними міліціонерами», - «з практики нам, журналістам, відомо, що багато таких фактів, коли наводчиками для шахраїв є двірники, дільничі міліціонери», « Швидше всього, шахраїв «кришує» міліція…».
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина у вчиненні злочину встановлюється обвинувальним вироком суду.
Підставою для спростування недостовірної інформації є сукупність умов, тобто юридичний склад правопорушення, який встановлений в діях відповідача, а саме: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в). поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г). поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990р. «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій»відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право подати покази невідповідності дійсності таких відомостей.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню. З використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, також в нішій формі невизначеному числу осіб, або хоча б одній людині.
При цьому, ЦК України вводить презумпцію добропорядності, яка означає, що будь-яку негативну інформацію, яка поширена про особу, слід вважати неправдивою, якщо тільки той, хто її поширив, не доведе протилежного.
ст.297 , 299 ЦК України встановлюють право на повагу до честі і гідності особи, а також на повагу до ділової репутації. Ці права в даному випадку порушені відповідачем.
Ст. 302 ЦК України встановлює обов»язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності. Тобто , перед тим як поширити непідтверджену інформацію негативного змісту щодо особи потрібно вжити заходів, щоб перевірити достовірність інформації, яка підлягала розголошенню, та не допустити порушення прав, свобод і законних інтересів.
З огляду на те, що позивачем доведено факт поширення інформації шляхом опублікування в газеті , а відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів у підтвердження дійсності поширених ним відомостей, що стосуються позивача, відтак, суд констатує факт, що поширена інформація є неправдивою та підлягає спростуванню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору поверненню не підлягають , а тому на користь позивача суд стягує судові витрати в сумі 114,70 грн.
Керуючись ст.ст.60, 88, 212, 224 ЦПК України, ЗУ «Про міліцію», ст.16 п.п.3,4 ст.277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду №7 від 28.09.1990,суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області інформацію, поширену у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій в газеті «Полтавська думка» в НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: « у 1998 році Кобеляцький суддя ОСОБА_3 - той самий, що потім познущався над батьками трьох їхніх доньок, убитих п»яними міліціонерами», «З практики нам, журналістам, відомо, що багато таких фактів, коли наводчиками для шахраїв є двірники, дільничні міліціонери…»
Зобов»язати відповідачів спростувати заначену інформацію шляхом опублікування в газеті «Полтавська думка» резолютивної частини судового рішення.
Стягнути солідарно з Редакції газети «Полтавська думка» та ОСОБА_1 на користь держави 114,70,40 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання заяви відповідачем в термін 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
СуддяК. М. Сорока