Єдиний унікальний номер 259/12251/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3093/2014
Головуючий в 1 інстанції: Машкіна Н.В.
Категорія: 24 Доповідач: Космачевська Т.В.
07 квітня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Курило В.П.,
суддів: Космачевської Т.В., Барсукової О.І.,
при секретарі: Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за використаний природний газ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачами природного газу на підставі відкритого особового рахунку. Враховуючи встановлене в житловому приміщенні газове обладнання, кількість зареєстрованих осіб, опалювальну площу, норми споживання або покази лічильника газу, відповідачам щомісячно за існуючими цінами здійснюються нарахування плати за використаний природний газ. Проте, оплату послуг з газопостачання відповідачі здійснюють не вчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.09.1997 року до 01.08.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 1281,69 грн., яку просить стягнути на користь позивача. Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідачі зобов'язані сплатити інфляційні нарахування в розмірі 191,67 грн., а також 3% річних в розмірі 52,29 грн. та судові витрати.
5 липня 2013 року було видано Куйбишевським районним судом м. Донецька судовий наказ про стягнення вищевказаних сум.
Але ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02.08.2013 року за заявами боржників судовий наказ про стягнення з відповідачів зазначених сум було скасовано, тому позивач змушений звертатися до суду з цим позовом.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ - відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилося Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» та подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість за використаний природний газ за період з 01.09.1997 року до 01.08.2013 року в розмірі 1281,69 грн., інфляційні нарахування в розмірі 191,67 грн, а також 3% річних в розмірі 52,29 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн., а всього 1755,05 грн.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, та винесено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що ПАТ «Донецькміськгаз» свої зобов'язання перед відповідачами виконав належним чином, але відповідачі в свою чергу недобросовісно та не в повному обсязі оплачували надані послуги. Згідно п. 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасне внесення плати за надані послуги з газопостачання.
Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував строки позовної давності, чим порушив норми матеріального права.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи своєї апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду з доводами апеляційної скарги не погодився, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю відповідачів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як зазначено в ст. 303 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачами природного газу на підставі відкритого на ім'я ОСОБА_1 особового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 3, 10).
Згідно вищевказаного особового рахунку за період з 01.09.1997 року до 01.08.2013 року виникла заборгованість в розмірі 1281,69 грн. (а.с. 3-6).
З ухвали Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2 серпня 2013 року вбачається, що 5 липня 2013 року за заявою ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за використання природного газу у розмірі 1281,69 грн., інфляційні нарахування в розмірі 191,67 грн, а також 3% річних в розмірі 52,29 грн. та судові витрати. За заявою боржників судовий наказ було скасовано (а.с. 9).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовна давність за заявленими позовними вимогами сплинула, поважних причин пропуску строків позовної давності у судовому засіданні не встановлено.
Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам закону.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 509, 625 ч. 2, 901 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачння, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2246 ві 09.12.1999 року.
Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі є споживачами послуг з газопостачання за адресою АДРЕСА_1, які надаються позивачем.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за період з 01.09.1997 року по 01.08.2013 рік за відповідачами на особовому рахунку значиться заборгованість в розмірі 1281,69 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 71 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 75 ЦК України (в редакції 1963 року) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Виходячи з цього, строк позовної давності для вимог позивача щодо оплати наданих послуг до 01.01.2014 року сплинув, і тому суд має застосувати позовну давність відносно заборгованості за надані послуги з 01.09.1997 року по 31.12.2003 рік.
Проте, суд першої інстанції на ці норми закону уваги не звернув.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з 01.01.2004 року по 01.08.2013 року, то суд приймає їх до уваги та вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
З матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості та з наданих відповідачами платіжних квитанцій, вбачається, що оплата за газопостачання проводилися регулярно, але не в повному обсязі, або більш ніж місячний платіж.
Тому при таких обставинах не можна вважати, що відповідачі не визнавали борг, і відносно цих вимог має бути застосована позовна давність за заявою відповідачів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Враховуючи ці норми закону, оскільки відповідачі є споживачами наданих позивачем послуг, комунальні послуги щомісячно у повному обсязі не сплачували, тому повинні сплатити відповідні платежі з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Але наданий позивачем розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції треба робити виходячи з щомісячних нарахувань, і розрахунок індексу інфляції повинен провадитися на всю суму несплачених платежів за кожен місяць прострочення сплати починаючи з січня 2004 року. Сума заборгованості зі сплати платежів за попередні місяці не додається за наступні, а саме:
січень 2004 року - заборгованість 6, 47 грн., індекс інфляції - 1,014 - сума приросту за індексом інфляції - 0,09 грн.; лютий 2004 року - 6,47 грн. - 1,004 - 0,03 грн.; березень 2004 року - 13,91 грн. - 1,004-грн.; квітень 2004 року - інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується ; травень 2004 року - 13,91 грн. - 1,007 - 0,10 грн.; червень 2004 року - 6,47грн. - 1,007 - 0,05грн.; липень 2004року - 6,47грн. - 1,0 - 0,0грн.; серпень 2004 року - 13,91 грн. - 0, 999 - - 0,01грн.; вересень 2004 року - 6,47грн. - 1,013- 0,08грн.; жовтень 2004 року - 6,47грн. - 1,022- 0,14грн.; листопада 2004 року - 6,47грн. - 1,016- 0,10грн.; грудень 2004 року - 6,47грн. - 1,024 - 0,16;
січень 2005 року - заборгованість 13,91 грн., індекс інфляції -1,017- сума приросту за індексом інфляції - 0,24 грн.; лютий 2005 року - 6,47 грн. - 1,010- 0,06грн.; березень 2005 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; квітень 2005 року - 6,47грн. - 1,007- 0,05 грн.; травень 2005 року - 6,47грн. - 1,006- 0,04грн.; червень 2005 року - інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; липень 2005 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; серпень 2005 року - 14,09грн. - 1,0- 0,0 грн.; вересень 2005 року - 11,27грн. - 1,004 - 0,05 грн.; жовтень 2005року - 10,57 грн. - 1,009- 0,10 грн.; листопада 2005року - 10,57грн. - 1,012 - 0,13грн.; грудень 2005 року - 10,57 грн. - 1,009- 0,10 грн.;
січень 2006 року - заборгованість 10,57грн., індекс інфляції - 1,012- сума приросту за індексом інфляції -0,13 грн.; лютий 2006 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; березень 2006 року - 3,13 грн. - 0,997- -0,01 грн.; квітень 2006 року - 3,13грн. -0,996 - -0,01 грн.; травень 2006 року - 5,74 грн. - 1,005- 0,03грн.; червень 2006 року - 0,10 грн. - 1,0- 0,0 грн.; липень 2006 року - 24,38грн. - 1,009 - 0,22грн.; серпень 2006 року - 17,03грн. -1,0 - 0, 0грн.; з вересня 2006 року по грудень 2006 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;
січень 2007 року - заборгованість 18,94грн., індекс інфляції - 1,005- сума приросту за індексом інфляції -0,09 грн.; лютий 2007 року - інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; березень 2007 року - 18,94 грн. - 1,002- 0,04 грн.; квітень 2007 року та травень 2007 року - заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; червень 2007 року - 18,94грн. - 1,022- 0,42 грн.; з липня 2007 року по вересень 2007 року - заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; жовтень 2007 року - інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; листопада 2007 року та грудень 2007 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;
січень 2008 року - заборгованість 18,94грн., індекс інфляції - 1,029- сума приросту за індексом інфляції -0,55 грн.; з лютого 2008 року по липень 2008 року - заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; серпень 2008 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; вересень 2008 року - 2,68 грн. - 1,011- 0,03грн.; з жовтня 2008 року по листопад 2008 заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; грудень 2008року - 7,58 грн. - 1,021- 0,16грн.;
січень 2009 року -заборгованість була інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; лютий 2009 року - 29,18 грн. - 1,015- 0,44грн.; березень 2009 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується; квітень 2009 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; травень 2009 року, червень 2009 року інфляція була менше 1, тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; з липня 2009 року по грудень 2009 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;
січень 2010 року - заборгованість 29,18грн., індекс інфляції - 1,018- сума приросту за індексом інфляції -0,53 грн.; з лютого 2010 року по червень 2010 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується; липень 2010 року - 29,18 грн. - 0,998 - -0,06 грн.; серпень 2010 заборгованість була менше 1, тому сума інфляції на відповідний місяць не нараховується.; вересень 2010 року 14,62 грн. - 1,029 - 0,42 грн.; з жовтня 2010 року по грудень 2010 року заборгованість була менше 1 тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;;
з січня 2011 року по грудень 2011 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;
з січня 2012 року по грудень 2012 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується;
з січня 2013 року по серпень 2013 року заборгованість була 0,01 коп. тому сума інфляції на відповідні місяці не нараховується.
Загальна сума інфляції складає 186,82 грн.
3% річних розраховується з загальної суми заборгованості за весь період з 1 січня 2004 року по 1 серпня 2013 року, і складає - 52,29 грн.
Таким чином, виходячи з принципу диспозитивності, суд розраховує суму приросту за індексом інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідачів, відповідно до позовних вимог за період з 01 січня 2004 року по 01 серпня 2013 року без застосування строків позовної давності.
З проведеного розрахунку з індексом інфляції та 3% річних, сума заборгованості відповідачів за вказаний період становить:
186,82 грн. - загальна заборгованість, приріст інфляції - 4,61 грн., 3% річних - 52,29 грн., , а всього - 243,72 грн. І ця сума підлягає стягненню з відповідачів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 229,40 грн., тому з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто саме цей судовий збір.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» - задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» заборгованість за використаний природний газ за період з 01 січня 2004 року по 01 серпня 2013 року в загальній сумі 186,82 грн. (сто вісімдесят шість грн. 82 коп.), приріст інфляції в сумі 4,61 грн. (чотири грн. 61 коп.), 3% річних в сумі 52,29 грн. (п'ятдесят дві грн. 29 коп.), а всього 243,72 грн. (двісті сорок три грн. 72 коп.) та судовий збір в сумі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 14,20 грн.
В інший частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: