Провадження № 2-а/742/61/14
Єдиний унікальний № 742/1313/14
08 квітня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі головуючого-судді: Зарічної Л.А.,
при секретарі : Тищенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що у відділі ДВС Прилуцького МРУЮ знаходиться виконавче провадження про примусове стягнення з нього на користь ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 10409 грн. 23 коп. У з»язку з цим, старшим державним виконавцем Ярущенко М.І. було винесено постанову від 18 лютого 2014 року про стягнення з його заробітної плати шляхом щомісячного утримання 50% від заробітної плати позивача. Про існування вказаного документу позивач довідався 14 березня 2014 року від бухгалтерії підприємства Прилуцького УБР ВАТ «Укрнафта» і там же йому було надано копію постанови, яка надійшла на адресу підприємства де він працює. Також позивач вказав, що йому не надсилалась постанова про зміну розміру відрахувань з його заробітної плати, чим було його позбавлено можливості навести докази неможливості проведення відрахувань у такому значному для нього розмірі з урахуванням його фінансового положення, тяжких захворювань членів його сім»ї.
Вважаючи дану постанову незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить діючому законодавству, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та при цьому пояснив, що на даний час він є єдиним членом своєї сім»ї, який працевлаштований та отримує заробітну плату і має на утриманні двох малолітніх дітей. Його мати ОСОБА_3, яка є інвалідом другої групи, проживає одна у зв»язку з захворюванням та потребує постійної допомоги від нього у тому числі і матеріальної. Сплачуючи в рахунок заборгованості 50 % від суми його заробітної плати він не зможе належним чином піклуватися як про своїх малолітніх дітей так і про матір.
Відповідач в судове засідання не з»явився, однак надав заперечення проти позовних вимог, зазначивши що постанова від 29.11.2013 року є законною так як при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п»ятидесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно довідки № 024/5-09-504 від 19.03.2014 року виданої Комітетом самоорганізації населення № 5 Плискунівського мікрорайону вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має склад сім»ї: дружина -ОСОБА_4, 1987 р.н., дочка дружини - ОСОБА_5, 2009 р.н., син-ОСОБА_4, 2014 р.н.(а.с. 14).
Згідно довідки № 370777 від 20.11.2012 року (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, встановлена друга група інвалідності у строк до 20 листопада 2014 року..
Згідно копії постанови ВП 19188377 від 18.02.2014 р., на виконання виконавчого листа про стягнення на користь ОСОБА_2 вказаної шкоди, звернуто стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 та визначено розмір щомісячного утримання з неї, яке має становить 50%.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до наступного висновку, що вказані позивачем обставини не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони спростовуються діючим законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КЗпПУ «Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати» при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п»ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Окремо передбачено ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров»я або смертю, відшкодування шкоди у зв»язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п»ятидесяти відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачене законом, - двадцять відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п»ятидесяти відсотків від заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості.
За таких обставин, досліджені в судовому засіданні докази підтвердили вчинення законних дій державним виконавцем, оскільки на виконанні у державного виконавця на виконання знаходяться кілька виконавчих листів про відшкодування збитків, заподіяних злочином, а тому суд вважає винесену ним постанову щодо ОСОБА_1 такою, що відповідає дійсним обставинам справи.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 128 КЗпПУ, ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 122, 158, 159, 162,171-2 КАС України ,-
У позові ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі впродовж 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя: