12.03.2014
271/6286/13-ц
2/271/143/14
12 березня 2014 року
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В
при секретарі Гужвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та у інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, встановлення порядку володіння та користування житловим будинком, -
05.11.2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який було уточнено під час судового розгляду, на обґрунтування позовних вимог зазначивши, що у період з 03.08.1990 року по 31.08.2011 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 від якого мають дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Під час перебування у шлюбі у 2001 році вони на ім'я відповідача придбали домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Через неузгодженість з відповідачем питання щодо порядку володіння та користування спірним домоволодінням, вона змушена проживати із донькою ОСОБА_2 в іншому місті.
На підставі ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст. 63, 68 СК України просила встановити порядок володіння та користування спірним домоволодінням, згідно якого: закріпити за нею житлову кімнату №7 (13,2м2), за ОСОБА_2- житлову кімнату №8 (17,6 м2), за відповідачем - ОСОБА_3 - житлову кімнату (11,4 м2), за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 житлову кімнату № 5 (21,2м2), підсобні приміщення - кухню №3; ванну № 4; коридор №2, тамбур №1, комору №9, залишити в загальному користуванні. Також просила суд зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити їй та ОСОБА_2 вільний доступ до спірного домоволодіння та надати ключі від вхідних дверей а також дотримуватись правил співжиття та не порушувати правила користування жилими приміщеннями;
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити. Позивачка ОСОБА_7 до судового засідання не з'явилася.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та вказав, що він ні коли не чинив перешкод позивачці у користуванні спірним будинком, а усі посилання останньої на зворотне, не відповідають дійсності та бездоказові. Позивачка за власною ініціативою пішла з будинку. Він та доньки навпаки чекають, щоб позивачка повернулася до будинку. Проти запропонованого порядку користування будинком заперечував, оскільки такий порядок порушує його права, як співвласника, а також том, що усі кімнати у будинку є прохідними.
Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилися, про час та місце судового засіданні були неодноразово повідомлені належним чином,заяв про відкладання судового розгляду суду не надали. За таких обставин суд вважає можливим розглядати справу за їх відсутністю.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.
На підставі договору купівлі -продажу житлового будинку від 05.04.2001 року ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22)
З наданих документів вбачається, що вказаний будинок був придбаний ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 Вказані обставини сторонам не заперечуються та підтверджуються копіями документів (а.с. 7)
Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім»ю України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Таким чином, суд вважає, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Тобто, ОСОБА_1 має такі самі права на володіння, користування, розпорядження майном, а саме спірним домоволодінням, як і її колишній чоловік ОСОБА_3, так як дане приміщення є їхньою спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Позивачка своїм правом надати пояснення в судовому засіданні не скористалася, до судового засідання не з'явилася.
На неодноразові пояснення суду, у недотримання ст. 10,60 ЦПК України, представник ом позивачки не надано суду жодного доказу на підтвердження того факту, що відповідач чинить перешкоди позивачці у користуванні спірним житом приміщенням.
Навпаки, у судовому засіданні відповідач вказав, що він та їх спільні доньки чекають на повернення ОСОБА_1 до будинку, звідки та за власною ініціативою виїхала без будь-яких об'єктивних причин, замки у будинку не змінювалися, ключ у позивачки ні хто не відбирав.
Таким чином суд вважає, що позивачем по справі не доведено факту порушення її права з боку відповідача щодо чинення перешкод у користуванні спільним майном, а тому позовні вимоги в цій часині не підлягають задоволенню через відсутність спору про право.
Реалізуючи своє право власника, позивачка правомірно та обґрунтовано звертається до суду з позовними вимогами щодо визначення порядку користування спірним житлом.
Проте, як вже було встановлено у судовому засіданні, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності та вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно технічного паспорту, вказане домоволодіння має загальну площу 92,7 м.2, житлову 63,40 м.2 та складається з чотирьох житлових кімнат та підсобних приміщень.(а.с. 27)
Отже, позовні вимоги позивачки про виділення відповідачу у користування лише житлової кімнати №8 площею 17,6 м2, порушують права останнього як власника ? частини спірного будинковолодіння, а тому є незаконні та такими, що не підлягають задовленню.
Позовні вимоги щодо виділення у користування житлових кімнат ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню, як такі, що взагалі не ґрунтуються на законі, оскільки останні є дітьми подружжя та не належать до кола власників спірного майна.
Керуючись ст. ст. 10, 11,60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє від свого імені та у інтересах малолітньої доньки ОСОБА_8, до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, встановлення порядку володіння та користування житловим будинком, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
271/6286/13-ц
2/271/143/14
(вступна та резолютивна частина)
12 березня 2014 року
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В
при секретарі Гужвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та у інтересах малолітньої доньки ОСОБА_8, до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, встановлення порядку володіння та користування житловим будинком, -
На підставі ст. 209 ЦПК України суд оголошує вступну та резолютивну часину рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 11,60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє від свого імені та у інтересах малолітньої доньки ОСОБА_8, до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, встановлення порядку володіння та користування житловим будинком, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя