07 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ жилого будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину і зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на жилий будинок,
У серпні 2002 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що їм у порядку спадкування належить на праві власності по ¼ частині будинкуАДРЕСА_1, ½ частина зазначеного будинку належить відповідачці.
Позивачі просили поділити будинок по ½ частині, зобов'язати відповідачку не чинити їм перешкод у користуванні ним та встановити порядок користування земельною ділянкою.
Згодом позивачі збільшили позовні вимоги і просили визнати за ними право на 8/12 частин будинку та земельної ділянки, а свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 на ½ частину будинку, визнати недійсним та скасувати.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, просили визнати за ними право власності на будинок, на вклад в реконструкцію будинку, та стягнути на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошову компенсацію за їх частки у власності на будинок.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 1 грудня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано і справу направлено на новий розгляд.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції відмовив в задоволені позовних вимог про поділ будинку, не врахувавши, що згідно ст.152 ЖК України переобладнання й перепланування жилого будинку проводяться з дозволу виконкому міської ради, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд. Крім того, в ухвалі зазначено про необхідність притягнення до участі в справі Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, як зацікавленої особи, а також про необхідність дослідження оригіналів спадкових справ та призначення додаткової будівельно-технічної експертизи.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд визначені ст. 307 ЦПК України 1963 року, який діяв на час апеляційного розгляду справи, таких підстав в ухвалі апеляційного суду не наведено.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України 1963 року неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права визначено як підстави для скасування рішення й ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Крім того, у порушення вимог ст.ст. 301, 313 ЦПК України 1963 року апеляційний суд не мотивував свого висновку про необхідність притягнення до участі в справі Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, так само в ухвалі не вмотивована вказівка на необхідність дослідження оригіналів спадкових справ та призначення додаткової будівельно-технічної експертизи, а також застосування ст. 152 ЖК України, з огляду на те, що рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову про поділ будинку відмовлено, а тому й переобладнання чи перепланування будинку не передбачено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Л.М.Лихута