16 год.20 хв. м. Одеса
"03" липня 2006 р.
Справа № 29/155-06-4241А
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Аленіна О.Ю.
при секретарі Кирплюк Д.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Антохіна О.С. за довіреністю
Від відповідача: Коломієць за довіреністю
Громова О.А. за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання нечинним рішення
Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»(далі -ВАТ «ЕК «Одесаобленерго»звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області (далі -Держінспекція) про визнання нечинним рішення №36 від 20.02.2006 року.
Обґрунтовуючи вимоги за позовом, позивач виходив з того, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято Держінспекцією з порушенням встановленого Законом України “Про державну податкову службу в Україні» (надалі по тексту - Закон) порядку, що передує проведенню перевірки; порядок проведення перевірки, висновки викладені у акті перевірки від 27.01.2006р. №000028 (надалі по тексту - акт перевірки) та рішенні від 20.02.2006р. №36 не відповідають фактичним обставинам.
Факт порушення відповідачем порядку, що передує проведенню перевірки, позивач обґрунтовує положеннями Закону України «Про ціни та ціноутворення», відповідно до яких державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень передбачених пунктами 6-9 статті 11. В зв'язку з чим, відповідач повинен був дотримуватись встановлених Законом вимог щодо порядку проведення перевірки. Позивач вважає, що відповідач допустив слідуючи порушення: в акті перевірки не зазначив яка саме перевірка проводилась (планова, виїзна чи позапланова виїзна), не надав позивачу документів (якщо проводилась планова виїзна перевірка -письмове повідомлення з зазначенням дати початку та закінчення перевірки, якщо проводилась позапланова виїзна перевірка -рішення суду), які надають право відповідачу для проведення перевірки.
Факт невідповідності висновків викладених у акті перевірки та рішенні щодо неправомірного застосування позивачем при визначенні споживачам вартості спожитої електричної енергії тарифу, який діяв на кінець розрахункового періоду, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, замість тарифу який діяв на початок розрахункового періоду, обставинам справи, позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до п.7.9 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 (надалі по тексту - Правила), у договорах про постачання електричної енергії, укладених зі споживачами, які зазначені в додатку до акту перевірки, передбачена одна із схем визначення вартості електричної енергії, зокрема сума добутків рівнів тарифу помножується на обсяг спожитої електричної енергії.
Також позивач вважає, що відповідач неправомірно після закінчення перевірки вніс до акту перевірки суттєві зміни, якими зменшив суму додатково отриманої виручки, обґрунтовуючи тим, що у відповідності до п.3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України №298/519 від 03.12.2001р. (надалі по тексту -Інструкція), акт є підставою для прийняття рішення, та звертає увагу суду на те, що Інструкція та інші нормативно-правові акти не надають відповідачеві право на внесення змін до акту після закінчення перевірки. Позивач стверджує, що будь-які документи, що підтверджують внесення змін до акту перевірки на його адресу відповідачем не надсилались.
Відповідач адміністративний позов не визнає, надав суду заперечення (вх. №10605 від 19.05.2006 р.) відповідно до яких зазначає, що він не допускав порушення порядку проведення перевірки правильності застосування ВАТ «Одесаобленерго»тарифів на електроенергію. Згідно з вимогою прокуратури Одеської області від 29.12.05р. №07/1, Держінспекція включила до плану роботи на 1 квартал 2006р. перевірку структурних підрозділів позивача, в тому числі Біляївського РЕМ. Перевірка Біляївського РЕМ здійснювалась на підставі ст.13 ЗУ «Про ціни і ціноутворення», п.6 п/п «а»Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабміну України від 13.12.200р. №1819 та посвідчення від 18.01.06 р. № 18, підписаного начальником Держінспекції. За результатами перевірки був складений акт №000028 від 27.01.2006р., яким зафіксовано факт порушення Біляївським РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»вимог п.7.9 Правил, а саме при розрахунках зі споживачами, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, для визначення вартості спожитої електричної енергії застосовувався тариф який діяв на кінець розрахункового періоду, замість тарифу який діяв на початок розрахункового періоду. Вказане порушення призвело до необґрунтованого отримання позивачем додаткової виручки у сумі 14 962 ,43грн., яка підлягає вилученню до держбюджету.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 до Правил були внесені зміни, в тому числі і до порядку визначення енергопостачальниками величини коштів, яку має сплатити споживач за спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію, якими встановлено, що енергопостачальник має право застосовувати тариф який діяв на кінець або початок розрахункового періоду. В зв'язку з чим, до акту перевірки було внесено зміни, шляхом зменшення суми додатково отриманої виручки з 15 251,98грн. до 14 962,43грн. (обчислювався період з 01.01.05р. по 24.11.05р.).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечують та просять суд в позові відмовити.
Дослідивши матеріли справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області була залучена прокуратурою Одеської області до плану перевірки додержання енергопостачальними організаціями ЗУ “Про енергозбереження» від 17.01.2006р. В зв'язку з чим, Держінспекція провела вибіркову перевірку порядку застосування Біляївським РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»тарифів на електричну енергію за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. За результатами перевірки складено акт від 27.01.2006р. №000028 на підставі якого Держінспекція прийняла рішення від 20.02.2006р. №36 про застосування до ВАТ “Одесаобленерго» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого встановила наступне: при розрахунках зі споживачами, коли дата зміни тарифу не збігалася з датою початку розрахункового періоду, необґрунтоване застосування тарифів за використану електроенергію, які діяли на кінець розрахункового періоду, чим порушені вимоги п.7.9 Правил.
Згідно цього рішення Держінспекція вирішила вилучити у ВАТ «Одесабленерго»в доход державного бюджету додатково отриману виручку у сумі 14 962,43грн. та стягнути штраф у двократному розмірі суми додатково отриманої виручки -29 924,86грн.
За змістом положень Закону України «Про ціни та ціноутворення»на держінспекцію з контролю за цінами покладено функцію державного контролю за додержанням підприємствами державної дисципліни цін.
ВАТ «Одесаобленерго» є підприємством основна діяльність якого - постачання електричної енергії споживачам -фізичним та юридичним особам. При визначенні вартості спожитої споживачами електроенергії, позивач повинен дотримуватися порядку застосування тарифу визначеного Правилами.
Правовідносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальником регулюються ЗУ «Про електроенергетику», Правилами та іншими нормативно-правовими актами. Правила (п.7.1 в редакції від 22.08.2002р.) встановлюють, що розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.
Пунктом 7.9 Правил користування електричною енергією передбачено дві схеми визначення вартості спожитої електроенергії споживачами:
- обсяг спожитої у розрахунковому періоді електроенергії помножується на тариф який діяв на початок розрахункового періоду;
- обсяг спожитої електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається відповідно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідні їм обсяги електричної енергії. Вказаний пункт правил передбачає, що обрана схема обов'язково зазначається у договорі.
З наданих позивачем копій договорів про постачання електричної енергії, укладених зі споживачами - ТОВ “Теплопром» (договір №Бл-23 від 26.03.2004р.), Центр електрозв'язку №1 Одеської дирекції ВАТ “Укртелеком» (договір №Бл-23 від 26.03.2004р.), СП “Інтервіндоус» (договір №Бл-660 від 15.10.2004р.), ЗАТ “Унал-АВС Кемікалс Індастрі» (договір №Бл-683 від 24.12.2003р.), ЖКВ с.Наті (договір №331 від 20.02.2003р.) вбачається, що згідно додатку до договору «Порядок розрахунків», сторони погодили схему визначення вартості електроенергії, а саме розмір коштів, які має сплатити споживач за спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію, визначається на підставі поданого споживачем “Акту про обсяги спожитої електроенергії», як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.
Між тим, в акті перевірки, який у відповідності до п.3.1 Інструкції є підставою для прийняття рішення та в оспорюваному рішенні відповідач встановив, що договорами про постачання електричної енергії, укладеними зі споживачами -юридичними особами, зазначеними в додатку до акту, не передбачена схема визначення вартості спожитої електроенергії, тому позивач повинен був застосовувати тариф який діяв на початок розрахункового періоду, але застосовував тариф який був встановлений на кінець розрахункового періоду, чим допустив порушення застосування тарифів, що призвело до неправомірного отримання додаткової виручки. Додатково отриману виручку відповідач розрахував шляхом різниці виставленої до оплати суми згідно тарифу якій діяв на кінець розрахункового періоду та суми яка повинна була виставлятись з урахуванням тарифу який діяв на початок розрахункового періоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не перевіряв правильність застосування позивачем тарифів стосовно споживачів у яких договором про постачання електроенергії встановлена схема визначення вартості електричної енергії, в зв'язку з чим неправомірно включив до акту перевірки споживачів у яких в договорі передбачена схема визначення вартості електричної енергії та зробив висновки, що не відповідають фактичним обставинам.
Викладене підтверджується і додатковим розрахунком поданим відповідачем до суду під час розгляду справи, згідно якого відповідачем додатково розрахована нова сума
Щодо внесення відповідачем до акту перевірки змін в частині визначення суми додатково отриманої позивачем виручки, в зв'язку зі змінами внесеними до Правил постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. №910, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними з наступних підстав.
Інструкцією ні іншими нормативно-правовими актами, якими керується відповідач при здійсненні покладених державою функцій, не передбачено право вносити до акту перевірки зміни після закінчення перевірки. Акт складено та підписано 27.01.2006р. головними інспекторами -Залозецькою Л.Н., Коломієць Н.Ф. Підписавши акт, відповідач засвідчив факт закінчення перевірки. Крім того, в акті перевірки відповідач зафіксував суму додатково отриманої виручки -15 251,98грн. На підставі акту приймається рішення, яким стягується в доход бюджету сума додатково отриманої виручки визначеної в акті перевірки та штраф в двократному розмірі суми додатково отриманої виручки.
Суд приходить до висновку, що внесені зміни до акту перевірки є суттєвими, їх не можна розцінювати як внесені з метою виправлення описки або очевидних арифметичних помилок. Тому, суд розцінює такі дії відповідача незаконними та не бере до уваги внесені зміни до акту і відповідно приходить до висновку, що сума додатково отриманої виручки, яка зазначена у рішенні -14 962,43грн. не відповідає сумі зазначеній в акті перевірки та в розрахунку оформленому додатком до акту -15 251,98грн.
Відносно тверджень позивача, що відповідачем був порушений порядок, що передує проведенню перевірки та порядок проведення перевірки, встановлений ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи те, що ст.13 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» встановлює, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»та враховуючи, що нормативно-правові акти якими відповідач керується при здійсненні перевірки, не встановлюють порядку проведення перевірки, то Держінспекція повинна була в частині порядку, що передує проведенню перевірки та порядку проведення перевірки керуватися вказаним Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка відповідачем була проведена за дорученням прокуратури Одеської області. Але і в цьому випадку відповідач повинен дотримуватись порядку проведення перевірки, встановленого Законом. Як вбачається зі змісту акту перевірки, в ньому не зазначається яку саме відповідач проводив перевірку планову виїзну чи позапланову виїзну перевірку. Крім того, відповідач не надав суду доказів які б підтверджували виникнення права на здійснення ним перевірки позивача. Відповідно до ст.11 Закону, право на проведення планової виїзної перевірки надається лише у тому випадку, коли підприємству, що підлягає перевірці не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення встановленого Законом порядку, що передує проведенню перевірки і відповідно порядок проведення перевірки, а також не підтвердив відповідними доказами виникнення права на проведення перевірки, в зв'язку з чим складений відповідачем акт перевірки та прийняте рішення є такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є буді-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За змістом ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, відповідач доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення суду не надав, а наданий в судовому засіданні від 23.06.2006 року додатковий розрахунок навпаки підтверджує помилковість висновків зроблених ним при прийнятті рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких підстав вимоги за позовом є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі
Керуючись ст.ст. 158 -163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 36 від 20.02.2006р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» (м. Одеса, вул. Садова,3 код ЄДРПОУ 00131713) 03 /три/ грн. 40 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 10.07.2006 р.
Суддя Аленін О.Ю.