79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.05.09 Справа № 23/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Трускавецьінвест», м. Трускавець б/н від 27.03.2009 року
на рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2009 року
у справі № 23/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-фрукти», м. Трускавець
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець
про стягнення 119 727,48 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Гурба М.М. (довіреність № 32 від 22.01.2009 року);
від відповідача: не з'явився,
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Бортник О.Ю.) від 19.03.2009 року у справі № 23/17 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-фрукти», м. Трускавець 93 272,20 грн. заборгованості, 932,72 державного мита та 91,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі щодо решти позовних вимог припинено.
Відповідач -ТзОВ «Трускавецьінвест»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а провадження у справі щодо позовних вимог припинити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням вимог діючого законодавства. Покликаючись на те, що на час подання апеляційної скарги відповідач не отримав повний текст оскаржуваного рішення, взяв на себе обов'язок подати доповнення до апеляційної скарги.
Позивач -ТзОВ «Овочі-фрукти»вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року не виконав, відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 96 ГПК України не подав, але його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2009 року у справі № 23/17 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4087685.
Крім того, відповідач з моменту надіслання на його адресу копії оскаржуваного рішення (згідно штампу господарського суду Львівської області на зворотній стороні цього рішення -10.04.2009 року) і до моменту розгляду справи в даному судовому засіданні, доповнення до апеляційної скарги, на яке покликається відповідач в поданій ним апеляційній скарзі, суду апеляційної інстанції не подав.
Однак, зважаючи на вимоги ст. 101 ГПК України, якими встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2009 року у справі № 23/17 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 01.06.2008 року між ТзОВ «Трускавецьінвест» (Покупець) та ТзОВ «Овочі-фрукти» (Постачальник) було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № П-02/09-08, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець -прийняти та оплатити продукти харчування (овочі, фрукти) в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно специфікацій.
Даним договором сторони обумовили, що оплата товарно-матеріальних цінностей Покупцем здійснюється по факту їх поставки Постачальником, що підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Покупець здійснює оплату вартості поставлених товарно-матеріальних цінностей у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів, починаючи з дня, наступного за датою поставки товарно-матеріальних цінностей (п. п. 5.3, 5.4 договору).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що на виконання взятих на себе згідно укладеного договору зобов'язань позивач по накладних (а. с. 21-77) поставив відповідачу продукти харчування на загальну суму 143 272,20 грн.. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав лише частково, перерахувавши позивачу лише 50 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Дана обставина призвела до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 93 272,20 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 73 від 22.01.2009 року з вимогою погасити існуючу заборгованість в сумі 93 272,20 грн. та також нараховані у зв'язку з простроченням оплати поставленого товару пеню, інфляційні та 3% річних, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Розмір основного боргу підтверджується матеріалами справи та наявними у ній доказами. При цьому, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що незважаючи на відсутність погоджених та підписаних сторонами по договору поставки специфікацій, факт поставки позивачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 93 272,20 грн. та їх отримання відповідачем підтверджується поданими позивачем накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими відповідними печатками.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи, колегією встановлено, що відповідач в порушення зобов'язань згідно договору поставки товарно-матеріальних цінностей № П-02/09-08 від 01.06.2008 року розрахунків за поставлений позивачем товар в повному обсязі не здійснив, при цьому, під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції скаржником не спростовано наявність заборгованості та не подано жодних доказів проведення розрахунків з позивачем.
Зважаючи на те, що позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, місцевим господарським судом провадження у справі в цій частині припинено.
За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 93 272,20 грн. заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2009 року відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Трускавецьінвест», м. Трускавець б/н від 27.03.2009 року відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2009 року у справі № 23/17 залишити без змін.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.