01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.05.2009 № 8/61
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Сапронов О.О. ( за довіреністю)
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2009
у справі № 8/61 (суддя Катрич В.С.)
за позовом ТОВ "Архітектурно-конструкторське бюро "Вілма"
до ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 248393,59 грн.
В січні 2009 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 208 602,98 грн., штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 31 290,45 грн., три відсотків річних - 3 493,45 грн. та інфляційне збільшення суми боргу, що складає 5006,47 грн., всього - 248 393,59 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2009 року позов задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2009р., та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні трьох відсотків річних у сумі 133,18 грн..
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправомірно було задоволено позов в частині стягнення трьох відсотків річних.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
16.04.2008р. між ТОВ «СП «Дженерал Моторе Україна» - «замовник» та ТОВ «АКБ «Вілма» - «виконавець» був укладений договір підряду № 16/04-2008 ( а.с.12) про виконання робіт з монтажу та демонтажу ексклюзивного стенду на виставці «BAAIД Куiv Automotive Show 2008», відповідно до п.1.1 якого «замовник» доручив, а «виконавець» прийняв на себе виконання комплексу робіт по розробці архітектурного проектна ексклюзивного виставкового стенда загальною площею 450 кв.м., його монтажу та демонтажу на виставці « BAAIД Куiv Automotive Show 2008» (надалі - виставка), яка мала відбутися 26.05-01.06.2008 року.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п.3.2 договору загальна вартість робіт і послуг за цим договором складає 308 602,98 грн. (у т.ч. ПДВ).
Відповідно до п.2.1.6 договору, по закінченні всіх робіт за цим договором «виконавець» подає «замовнику» акт здачі-приймання виконаних робіт.
Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору був складений та підписаний акт здачі-приймання робіт від 01.06.2008р.,(а.с.15), згідно з яким роботи та послуги з монтажу та демонтажу ексклюзивного стенду «замовника» площею 450 кв.м. на виставці виконані «виконавцем» у повному обсязі і відповідності з умовами договору № 16/04-2008 від 16.04.2008р.; загальна вартість робіт за зазначеним договором становить 308 602,98 грн.
Вищевказаний акт свідчить про повне виконання робіт позивачем та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Відповідно до умов договору сторони погодили, що суму 154 301,49 грн., що складає 50 відсотків загальної вартості «замовник» перераховує банківським переказом на рахунок «виконавця» до 08.05.2008р., остаточний розрахунок між сторонами здійснюється не пізніше трьох банківських днів від дати підписання акту прийому-здачі виконаних робіт.
Відповідач на виконання умов спірного договору здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.05.2008р. (а.с.16).
Листом відповідача вих. №76 від 22.08.2008р. (а.с.17), який знаходиться в матеріалах справи, відповідач визнав заборгованість перед позивачем за договором № 16/04-2008 від 16.04.2008р. в сумі 208 602,98 грн. та просив перенести строк погашення боргу на 4-й квартал 2008р.; оплату гарантував не пізніше 23.12.2008р.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів проведених розрахунків у встановлений договором строк не надав.
Станом на день розгляду справи, у суді першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 208 602,98 грн.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 208 602,98 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 31 290,45 грн. штрафу, 3 493,45 грн. трьох відсотків річних, 5 006,47 грн. збитків від інфляції.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з п.4.2 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,8 відсотка суми прострочення платежу за кожний день прострочення, але не більше 15 відсотків від визначеної суми згідно з протоколом узгодження.
Отже з вищенаведеного вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 31 290,45 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Застосування положень частини 2 названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною 1 цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Стосовно вимог апелянта, то слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 16/04-2008 про виконання робіт з монтажу та демонтажу ексклюзивного стенду на виставці « BAAIД Куiv Automotive Show 2008» від 16.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних та трьох відсотків річних, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 5 006,47 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3 493,45 правомірні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу ТОВ „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2009 р. по справі №8/61 залишити без змін.
3. Матеріали справи №8/61 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.