73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
09.06.2009 Справа № 9/56-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “МКП Прозерпіна”, м. Херсон
про стягнення 44952 грн. 71 коп.
За участю представників сторін:
від позивача -Голубенко О.П., довіреність №10 від 07.05.2009р.;
Від відповідача -Савіна А.С., довіренсть від 05.01.2009р.
Позивач 16.04.2009р. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 44952 грн. 71 коп. заборгованості відповідно до договору уступки вимоги (цесії) №4 від 30 березня 2009 року, згідно якого ТОВ “Агама-Трейд” передало ТОВ “Викуп” всі майнові права за договором №147 від 11.09.2006р.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору №147 від 11.09.2006р. положення ст.ст. 526, 530, 712 ЦК України.
Відповідач у письмовому відзиві від 14.05.2009р. №5812/05 не заперечує проти наявності боргу перед ТОВ “Агама-Трейд” за договором №11/09 від 11.09.2006р. в сумі 44952 грн.71 коп. та зазначає, що договору №147 від 11.09.2006р. між ТОВ “МКП Прозерпіна” та ТОВ “Агама-Трейд” ніколи укладено не було, а підприємства співпрацювали за договором №11/09 від 11.09.2006р., що підтверджується платіжними дорученнями №11025 від 13.10.2008р.; №11286 від 20.10.2008р.; №11545 від 27.10.2008р.; №11802 від 03.11.2008р.; №12147 від 11.11.2008р.; №12560 від 24.11.2008р.; №13003 від 08.12.2008р. та №13476 від 22.12.2008р.
У відзиві на позов відповідач допускає, що ТОВ “Агама-Трейд” уступило ТОВ “Викуп” право вимоги за неіснуючим договором та вважає, що ТОВ “Викуп”-позивач не є тією особою, яка має право звертатись з позовом про стягнення заявленого боргу з ТОВ “МКП Прозерпіна”.
Для з'ясування підстав виникнення між сторонами договірних відносин у судовому засіданні 14.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2009р. та відповідно до положень ст. 77 ГПК України зобов'язано сторони до 02.06.2009р. подати оригінали документів на підставі яких між ними виникли цивільно-правові відносини та письмові пояснення стосовно нумерації договорів на які посилаються сторони в обгрунтування своїх позицій.
01.06.2009р. відповідач надіслав до суду письмове пояснення в якому пояснив, що ТОВ “МКП Прозерпіна” в платіжних дорученнях у графі “призначення платежу” вказувало дату і номер договору поставки, а саме №11/09 і від постачальника жодного разу не надійшло зауважень з даного приводу, відповідач вважав дане питання вирішеним. Відповідач надав суду завірену копію договору №11/09 від 11.09.2009р. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Представником позивача у судовому засіданні 09.06.2009р. було надано суду копію додаткової угоди №1 до договору уступки вимоги (цесії) №4 від 30.03.2009р., в п.2 якої зазначено, що право вимоги Цедента виникло на підставі договору №11/09 від 11.09.2006р. та видаткових накладних. Даний документ суд прийняв до розгялду та долучив до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін, суд
Матеріали справи свідчать, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-трейд” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “МКП Прозерпіна” 11.09.2006р. було укладено договір поставки №11/09.
Відповідно до умов даного договору сторони обумовили його предмет, який полягає в тому, що постачальник постачає та передає у власність окремими партіями, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору товар -продукти харчування в асортименті і кількості, вказаних в накладних.
Умовами розділу 2 даного договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків.
Згідно п.2.3 договору оплата за товар, переданий продавцем покупцю, здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 30 днів від дати поставки зазначеній в накладній, після поставки товару продавцем і отримання його покупцем.
Між товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-трейд” (Цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю “Викуп” (Цесіонарій) -позивач 30.03.2009р. було укладено договір № 4 уступки вимоги (цесії), відповідно до умов якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договорами, вказаними в додатках до цього договору.
Згідно умов п.2 додаткової угоди №1 до договору уступки вимоги (цесії) №4 від 30.03.2009р., поданої позивачем у судовому засіданні 09.06.2009р. право вимоги Цедента виникло на підставі наступних документів:
-договір №11/09 від 11.09.2006р.;
-видаткові накладні: РН АТ-013677 (22.10.08); РН АТ-014854 (06.11.08); РН АТ-015432 (12.11.08); РН АТ-015987 (19.11.08); РН АТ-016736 (26.11.08); РН АТ-017558 (03.12.08); РН АТ-018247 (10.12.08); РН АТ-018248 (10.12.08); РН АТ-019198 (17.12.08); РН АТ-019451 (23.12.08); РН АТ-020368 (29.12.08); РН АТ-0000464 (12.01.09); РН АТ-0001004 (19.01.09); РН АТ-016773 (09.02.09); РН АТ-017347 (16.02.09).
Даною угодою передбачено, що Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за правочином.
Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем та передав згідно вищенаведених накладних у період з 22.10.2008р. по 16.02.2009р. у власність відповідача товар на загальну суму 44952 грн. 71 коп., але відповідач за отриманий товар розрахунки не здійснив, доказів сплати боргу суду не надав.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на час вирішення даного спору в суді відповідач не надав доказів сплати суми боргу і його заборгованість перед позивачем становить 44952 грн. 71 коп., що підтверджується належними доказами.
Відповідно до положень ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 449 грн. 52 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників сторін про дату та час виготовлення його повного тексту.
На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 655, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МКП Прозерпіна”, (73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, б.31-А; р/р26009310039001 в ХФ АБ “Південний”, МФО 352640; код ЄДРПОУ 21290781) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп”, (01020, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н.п. №43 р/р 26009210068808 в ЗАТ “Про кредит Банк” у м. Київ, МФО 320984 код ЄДРПОУ 35917680 ) - 44952 грн. 71 коп. заборгованості, 449 грн. 52 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,
11 червня 2009 року.