Справа № 168/101/14 Пр.№2/168/41/14
02.04.2014 року Старовижівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Самрука Ф. В
при секретарі - Островерхій Т.С.
за участю: представника позивача -Ліпкевича І.В.
відповідача- Крисюка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Стара Вижівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,
позивач посилається, що 23 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №64-0171007/ФК, за яким відповідачу був наданий кредит в сумі 7 500 гривень під 19,5 річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 23.01.2008 року до повного виконання зобов"язання перед кредитором.
02 липня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк" та "Дельта Банк" був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов"язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь "Дельта Банк". Внаслідок чого "Дельта Банку" переходить право вимагати (замість "Укрпромбанку") від боржників повного, належного та реального виконання обов"язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Таким чином, "Дельта Банк" набув права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Однак відповідач не виконував вчасно умови договору щодо сплати кредиту та відсотків, про що неодноразово повідомлявся, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальній сумі 3 109,52грн., в зв'язку з чим представник позивача звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та судових витрат по справі.
Представник позивача Ліпкевич І.В. в судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав, зазначених в позовній заяві і просив його задовольнити і крім того пояснив, що за весь час, починаючи з часу набуття права вимоги за кредитним договором, "Дельта Банк" направив відповідачу ОСОБА_2 лише повідомлення про зміну кредитора і одне повідомлення в квітні 2011 року про вимогу щодо сплати ним заборгованості. Більше ніяких заходів, направлених на стягнення заборгованості "Дельта Банк" не проводив, хоча і мав таку можливість. Однак, не зважаючи на це, представник позивача вважає, що строки позовної давності позивачем не пропущено, у відповідності до судової практики немає будь-яких підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про відмову в позові за спливом позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив, що він не знав про те, що змінився кредитор з Укрпромбанку на Дельта Банк і ніяких письмових повідомлень про це і про стягнення з нього заборгованості він не отримував. Крім того до винесення судом рішення подав заяву про застосування строку позовної давності і відмову у позові за спливом позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності.
В судовому засіданні встановлено, що 23.01.2008 року між Товаристовм з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 64-0171007/ФК, за яким відповідачу був наданий споживчий кредит в сумі 7500,00 гривень під 19,5 річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 23.01.2008 року до 22.01.2010 року. Відповідно до п.п.1.5, 1.7, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.10
-2-
кредитного договору погашення заборгованості у розмірі не менше як 312,50грн., нарахованих процентів та комісії за управління кредитом в розмірі 0,2% від суми кредиту здійснюється до 20 числа щомісячно. Однак позичальником були порушені умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 22.01.2014 року утворилася заборгованість в сумі 3 109,52грн., а саме: заборгованість за кредитом - 1 809,45грн., заборгованість по процентах за користування кредитом- 1 267,40грн. та заборгованість по комісії за ведення кредиту- 32, 67грн.
02 липня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк" та "Дельта Банк" був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов"язань "Укрпромбанку" на користь Дельта Банку, внаслідок чого "Дельта Банк" став новим кредитором і отримавши активи і кредитні зобов"язання "Дельта Банк" набув право вимоги по кредитному договору від 23.01.2008 року №64-0171007/ФК.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.ст.256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, на протязі якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.ч.3,4,5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовнї давності, порушене право підлягає захисту.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу був наданий кредит з кінцевим терміном погашення 22.01.2010 року (а.с.5). 02 липня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк" та "Дельта Банк" було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов"язань "Укрпромбанку" на користь "Дельта Банку", внаслідок чого "Дельта Банк" став новим кредитором і отримавши активи і кредитні зобов"язання "Дельта Банк" набув право вимоги по кредитному договору від 23.01.2008 року №64-0171007/ФК. Будь-яких проплат після закінчення строку дії кредитного договору 22.01.2010 року і до пред"явлення позову 04.02.2014 року відповідачем ОСОБА_2 вчинено не було, а тому позовна давність минула, що являється підствою для відмови у позові за заявою відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, зробленою ним до винесення рішення у справі. Будь-яких підстав для визнання поважними причини пропущення позовної давності в судовому засіданні не встановлено, так само як і не встановлено обставин про зупинення чи переривання перебігу позовної давності.
Згідно п.11 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" "встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього". А за змістом постанови №7 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що при вирішенні таких спорів суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.
Посилання представника позивача Ліпкевича І.В. в тому, що щодо правовідносин про стягнення заборгованості за кредитним договором позовна давність не поширюється відповідно до постанови ВСУ від 20.11.2013 року суд вважає помилковим, оскільки із змісту вказаної постанови вбачається, що при розгляді справи про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2013 року апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із доведеності невиконання відповідачкою своїх зобов"язань за кредитним договором та поважності причин пропуску позивачем позовної давності. В даному ж випадку, суд не знаходить підстав для поважності причин пропуску позивачем
-3-
позовної давності, в зв"язку з чим вищезгадане посилання представника позивача являється
помилковим.
Тому, виходячи з вищенаведеного, суду приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,
ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України суд,
в позові публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовити за спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ф. В. Самрук