Справа: № 2а/707/13/14 Головуючий у 1-й інстанції: Суходольський О.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
31 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 13.02.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської райдержадміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У порядку скороченого провадження постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 13.02.2014 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до 2 категорії, мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу допомога на оздоровлення проведена в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562, а саме: профінансовано 30 грудня 2013 року у розмірі 100 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що до спірних правовідносин застосуванню не підлягають положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Зазначені норми Закону не визнані неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено громадянам, віднесеним до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 100 грн.
Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік», прийнятий пізніше ніж Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неконституційним не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними.
З огляду на викладене, колегія суддів, приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 13.02.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Л.О. Костюк,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.