Справа: № 810/6008/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
27 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Приходька Олександра Олексійовича про зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись із зазначеною постановою, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 28 травня 2013 року Вишгородською РДА Київської області проведено конкурс на заміщення вакантної посади головного спеціаліста служби у справах дітей та сім'ї Вишгородської РДА Київської області, в якому прийняло участь один кандидат на посаду - ОСОБА_2
Згідно протоколу №15 засідання конкурсної комісії райдержадміністрації від 28.05.2013, за результатами проведеного конкурсу комісією вирішено оцінити відповідь кандидата на заміщення вакантної посади ОСОБА_2 у 20 балів і вважати такою, що склала іспит на посаду.
Комісія рекомендувала голові Вишгородської РДА призначити ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста служби у справах дітей та сім'ї Вишгородської РДА Київської області (протокол №16).
В подальшому, 28.05.2013 надано згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
20 вересня 2013 року позивач пройшла спеціальну перевірку в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», що підтверджується листом Вишгородської РДА від 20.09.2013 №П7-80-593.
Однак, не погоджуючись із діями відповідача щодо не призначення її на посаду головного спеціаліста служби у справах дітей та сім'ї Вишгородської РДА як таку, що успішно склала іспит та пройшла спеціальну перевірку відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття остаточного рішення про призначення кандидату на посаду є прерогативою керівника органу.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Згідно до ст. 15 Закону України «Про державну службу», прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій, крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад, регулюється Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002р. № 169 (Порядок №169).
Відповідно до п.2,3 Порядку, конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України. Для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії.
Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців (п.25 Порядку).
Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. У рішенні комісії, що подається керівнику державного органу, обов'язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного кандидата на вакантну посаду державного службовця та визначаються кандидатури для зарахування до кадрового резерву (п.29 Порядку).
Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові не пізніше ніж через два дні після голосування. Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку (п.30 Порядку).
Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією (п.32 Порядку).
За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Так, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз вищезазначених норм та матеріалів справи свідчить про те, що прийняття остаточного рішення про призначення кандидату на посаду є правом, а не обов'язком керівника органу, який у свою чергу наділений певними дискреційними повноваженнями.
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Л.О. Костюк,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.