Справа: № 825/3688/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
02 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громада" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громада" (далі відповідач) про стягнення податкового боргу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громада" про стягнення з відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом в сумі 29283,48 грн з розрахункових рахунків в установах банків.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 29283,48 грн, який виник на підставі податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях: № 9044432808 від 30.07.2013 року на суму 11567,00 грн. (враховуючи часткову сплату у сумі 3000,00 грн. та переплату у сумі 21827,00 грн.) (а. с. 10-11), № 9051604907 від 19.08.2013 року на суму 17696,00 грн. (а. с. 12-13) та нарахуванням пені у розмірі 20,48 грн, у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання.
Оскільки, відповідач, у встановлені законодавством строки, податкове зобов'язання не сплатив, податковий орган звернувся до суду в порядку, передбаченому п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, п. п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, щодо примусового стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків в установах банків.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк (п. 57.1 ст. 57 ПК України), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до п. п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України, позивачем було надіслано податкову вимогу № 427 від 06.12.2012 року, яка всупереч доводам відповідача, належним чином отримана ним (а. с. 15).
Оскільки, станом на день розгляду цього спору зазначена податкова вимога не оскаржена в адміністративному або судовому порядку, не скасована та сума податкового боргу відповідачем в добровільному порядку не погашена, дії позивача щодо стягнення зазначеного боргу з відповідача в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, п. п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, є правомірними.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування, а виходячи з прийнятого рішення апеляційною інстанцією, відсутні встановлені законом підстави про зупинення провадження по справі, тому це клопотання не підлягає задоволенню.
За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з відмовою у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 186, 195, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громада" залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.