27 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5027/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
за участю секретаря - Заболотної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення- рішення - ,
ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.04.2013 року № 0000691520, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 495 711 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про заниження Товариством суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи.
В свою чергу, Товариством у встановленому законом порядку подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по деклараціям за вересень - жовтень 2012 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.01.2013 року № 202/15-2 06, складений за результатами камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року від 17.12.2012 року № 9079259773.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 4.1. п. 4 розділу 11 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492.
Суть порушень, на думку податкового органу, полягала в тому, що Товариством до податкового кредиту жовтня 2012 року віднесено податкову накладну від 10.2011 року на суму обсягу поставки 1 326 770,71 грн., ПДВ - 265 354,14 грн. від постачальника - Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна», період виписки якої становить більше ніж 365 днів. З урахуванням наведеного податковим органом зроблено висновок про завищення Товариством податкового кредиту по уточнюючому розрахунку, наданому у грудні 2012 року за жовтень 2012 року в сумі 265 354,14 грн. та наявність підстав для збільшення позивачеві суми, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, у сумі 158 096 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки, Товариство подало заперечення, за наслідками розгляду якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси визнала уточнюючий розрахунок за жовтень 2012 року, наданий позивачем 22.01.2013 року за № 9001614327, на зменшення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 503 827 грн., здійснивши водночас аналіз цього уточнюючого розрахунку.
В результаті проведенного аналізу податковим органом встановлено порушення Товариством п. 46.5 ст.46, п. 48.1 ст. 48, п. 192.2, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України та п. 4.5, п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2012 року у сумі 739 698 грн., завищення залишку від'ємного значення за жовтень у сумі 77 775 грн., заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, у сумі 661 923 грн.
Зазначене порушення, за висновком ДПІ, полягало у тому, що у складі звітної податкової декларації за жовтень 2012 року, наданої 15.11.2012 року позивачем по рядку 8.1 «Коригування згідно зі ст.192 Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» здійснено зменшення податкових зобов'язань в сумі 474 344 грн.
В подальшому, при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 17.12.2012 року Товариством також відображено коригування податкових зобов'язань в цій же сумі по рядку 8.1 «Коригування згідно зі ст. 192 Кодексу», однак в уточнюючому розрахунку, поданному Товариством 22.01.2013 року, позивачем відображено коригування податкових зобов'язань на 474 344 грн. вже у рядку 1«Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою».
На думку податкового органу, зазначене коригування мало бути відображене Товариством у рядку 8 «Коригування податкових зобов'язань».
Оскільки Товариством здійснено коригування податкових зобов'язань по неплатнику податку на додану вартість, ним протиправно зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 474 344 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0000131502, яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 827 404 грн.
За наслідками адміністративного оскарження відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0000131502 у частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 265 354 грн. та штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 66 339 грн. та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року № 0000691520, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 495 711 грн., з яких 396 569 грн. - за основним платежем, 99142 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно зроблений висновок про порушення позивачем п. 192.2, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України та п. 4.5., п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, адже відповідні перерахунки податкових зобов'язань у складі податкової декларації у рядку 8.1 декларації здійснюються лише у разі зміни суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.
Оскільки жодна з наведених обставин не мала місце у даному випадку, позивач помилково відкоригував показники податкових зобов'язань за рядком 8.1 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року., та в подальшому правомірно виправив помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року від 17.12.2012 року, а також уточнюючого розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року від 22.01.2013 року.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.9. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та, відповідно, податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.
В свою чергу, відповідно до положень ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Виходячи з положень наведених норм законодавства, відповідні перерахунки податкових зобов'язань у складі податкової декларації у рядку 8.1 декларації здійснюються лише у разі зміни суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у складі звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, поданої до ДПІ 16.10.2012 року, Товариством у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» відображені податкові зобов'язання на загальну суму 3 301 150 грн., в тому числі 474 344 грн. у зв'язку зі списанням у бухгалтерському обліку на витрати безнадійної дебіторської заборгованості по сплаченому постачальнику ТОВ «Зоря» авансу.
У Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток Д5) в рядку «інші» Товариством включено податкову накладну №30 від 01.09.2012 року, в якій відображено нарахування податкових зобов'язань по простроченій дебіторській заборгованості у сумі 474 344 грн.
Однак через деякий час Товариством встановлено, що відображена у декларації дебіторська заборгованість не є простроченою, оскільки знайдено додаткову угоду до укладеного з ТОВ «Зоря» договору купівлі-продажу, відповідно до якої термін поставки товару продовжений до 31.12.2015 року.
У зв'язку з цим позивачем оформлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 01.09.2012 року № 30, який датується 31.10.2012 року за № 116, із зазначенням причини коригування «сторно ПДВ при списанні дебіторської заборгованості».
З урахуванням наведеного, подавши до ДПІ 15.11.12 року декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, Товариство у рядку 8.1. «Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» у зв'язку з самостійним виявленням помилки зменшило суму податкових зобов'язань в тому числі на 474 343,71 грн. за податковою накладною від 01.09.2012 року № 30 із зазначенням підстави коригування «Сторно дебет. задолж.», про що зазначено у п. 67 розділу І «Коригування податкових зобов'язань» додатку 1 до податкової декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)».
Разом з цим таке коригування не відповідало положенням ст. 192 Податкового кодексу України, адже в даному випадку не мала місце а ні зміна суми компенсації вартості товарів, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, а ні перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, а ні повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Самостійно з'ясувавши, що податкові зобов'язання в сумі 474 344 грн. по рядку 1 Декларації з ПДВ за вересень 2012 року були нараховані помилково, а виправлення помилки коригуванням по рядку 8.1 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року шляхом зменшення податкових зобов'язань не відповідали вимогам чинного законодавства, Товариство подало до податкового органу уточнюючі розрахунки до зазначених декларацій.
Так, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, поданому 17.12.2012 року, Товариство по рядку 8.1 здійснило збільшення податкових зобов'язань на зазначену вище суму, тобто відновлено раніше неправильно зняті декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року по цьому рядку податкові зобов'язання.
В подальшому Товариством до податкового органу подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року - від 22.01.2013 року, в якому по рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» відображено зменшення податкових зобов'язань на суму ПДВ у розмірі 474 344 грн.
У розділі 1 «Податкові зобов'язання» Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) зазначене коригування відображено у рядку «Інші».
Тобто Товариство зняло раніше помилково відображені зобов'язання саме по рядку 1 а не по рядку 8, як це було зроблено ним раніше.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, податковим органом не підтверджено належними доказами висновок, що в даному випадку у господарській діяльності позивача мали місце обставини, зазначені у ст.. 192 ПК України,Ю які б зобов'язували Товариство проводити коригування саме по рядку 8.1, а не по рядку 1 декларації з ПДВ.
Не можуть бути визнані обґрунтованими й доводи податкового органу про здійснення позивачем коригування податкових зобов'язань по неплатнику податку на додану вартість.
Так, відповідно до п.8 Порядку складання податкової накладної, податкова накладна, виписана при постачанні неплатнику податку на додану вартість, носить тип причини « 02», а податкова накладна № 30 від 01.09.2013 року, на підставі якої позивачем здійснювались вищенаведені коригування, носить тип причини « 13».
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного та правильного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення- рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.