27 березня 2014 року Справа № 9104/180076/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про зобов'язання зарахувати стаж роботи трактористом - машиністом та призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з 10 жовтня 2011 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року позов задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 10 жовтня 2011 року, тобто з дати подання ним заяви.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржило управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, подавши апеляційну скаргу, в якій вказав, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неправильно встановив обставини справи й прийняв незаконну постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи свою незгоду з постановою суду, апелянт зазначив, що при зверненні за призначенням пенсії по віку на пільгових умовах як трактористу - машиністу ОСОБА_1 необхідно було подати в УПФУ довідку підприємства, де він працював, встановленої форми про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення з наведенням відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Із записів у трудовій книжці позивача неможливо стверджувати, що він працював на підприємстві трактористом - машиністом саме на виробництві сільськогосподарської продукції, що є визначальною обставиною при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тому, на думку апелянта, підстав для задоволення позову немає.
Позивачем письмових заперечень на апеляційну скаргу не подано.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими по час та місце судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 10 жовтня 2011 року звернувся до УПФ України в Тернопільському районі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідач 16.12.2011 року листом № 2256/09 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1, мотивуючи тим, що всупереч п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заявником не було подано пільгової довідки за період роботи з 01.01.2001 року по 28.02.2004 року на посаді тракториста - машиніста в ТОВ «Поділля» та роз'яснено, що при зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах необхідно подати в органи пенсійного фонду довідку про пільговий стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, в якій на підставі відповідних документів повинно бути зазначено, що ОСОБА_1 працював трактористом - машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач досяг 55-річного віку, має загальний стаж роботи більше 25 років, відпрацював трактористом 20 років і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII, що підтверджується записами у трудовій книжці та показами свідків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 вказаного Закону передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що основним документом про трудову діяльність працівника відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше 2 свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами - машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам - машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1, останній 19 травня 1983 року був прийнятий на роботу трактористом та у члени колгоспу «Полілля» Тернопільського району. 30 червня 1988 року на базі цього колгоспу було створено агрофірму - колгосп «Поділля». 18 листопада 1992 року було змінено назву на агрофірму «Поділля». 30 червня 1996 року підприємство перейменовано на сільськогосподарське товариство власників земельних і майнових паїв «Поділля». 12 квітня 2001 року підприємство реорганізоване в ТОВ «Поділля». 28 лютого 2004 року позивач був звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 9-10).
Приватне підприємство «Онікс» видало позивачу довдку № 53 від 20 липня 2011 року про те, що він з 25 травня 1983 року по 31 грудня 2000 року працював трактористом - машиністом і був зайнятий у тваринництві на протязі календарного року (а.с. 11).
Згідно відповіді прокуратури Тернопільського району від 10 жовтня 2011 року № 74-280-11, ОСОБА_1 звернувся до прокуратури із заявою щодо відмови бухгалтером ТОВ «Поділля» видати довідку про пільнговий стаж роботи у ТОВ «Поділля» для наданя її до Пенсійного фонду. Однак, встановлено, що бухгалтер звільнена, а документи вилучені. З метою встановлення факту роботи трактористом у ТОВ «Поділля» рекомендовано звернутися до суду (а.с. 12).
Також в матеріалах справи наявні облікові листи тракториста - машиніста ОСОБА_1 (форма 67 б), якими підтверджено факт виконання позивачем робіт у тваринництві (а.с. 14-33).
Крім того, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції були надані показання свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які пояснили, що позивач з січня 2001 року по 2004 рік працював трактористом у ТОВ «Поділля» й обслуговував тваринну ферму, був зайнятий повний робочий день безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Отже, трудова книжка та пояснення свідків є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки позивач відпрацював трактористом 20 років та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII.
Колегія судів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі залишити без задоволення, постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 1915/12213/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України відповідно до статті 212 КАС України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст ухвали підписано 01 квітня 2014 року.