Справа: № 2а-6900/11 Головуючий у 1-й інстанції: Борисенко П.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
02 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецький І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
встановив:
24 квітня 2011 року позивач звернулась до Лисянського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови відповідача в проведені перерахунку та виплаті доплат до пенсії, відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити недоплачену суму щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 31 грудня 2010 року по день ухвалення судового рішення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену суму додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4-ї категорії за період з 31 грудня 2010 року по день ухвалення судового рішення, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задоволено, а саме: визнано неправомірними дій відповідача щодо відмови в проведені перерахунку, виплати додаткової пенсії у відповідності до ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії і виплату доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, з урахування її змін, та щомісячної додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням її змін, відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 31 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року з врахуванням раніше отриманих виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Черкаською облдержадміністрацією 07 грудня 1992 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у смт. Лисянка Черкаської області, яке за переліком населених пунктів Черкаської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.