Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
04 квітня 2014 року справа №805/821/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання Іллінов О.Є.,
за участю представника відповідача Давиденко Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/821/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит - Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 26 грудня 2013 року № 0000722220 та № 0000732220,-
Позивач ТОВ «Армлит - Донбасс» просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.12.2013 року №0000722220 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 71679 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. грн.; № 0000732220 про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 82430 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що висновки відповідача щодо нікчемності правочину з ТОВ «Діалог - Ліберті» не відповідають дійсності, оскільки господарські операції з контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року позов задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26 грудня 2013 року № 0000722220 та № 0000732220.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції необґрунтовано прийняті в якості доказів первинні документи, надані позивачем. На всіх копіях податкових накладних відсутні печатки ТОВ «Діалог-Ліберті» - продавця, який надав податкову накладну.
Також суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП «Компанія «Флорін» з ТОВ «Діалог-Ліберті».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31649644, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість з 8 жовтня 2001 року (а.с. 12-13,15)
Основними видами діяльності ТОВ «Армлит-Донбасс» за КВЕД є лиття чавуну, лиття сталі, лиття легких кольорових металів, виробництво інших готових металевих виробів, оптова торгівля відходами та брухтом, відновлення відсортованих відходів. (а.с.14)
На підставі наказу начальника ДПІ у м. Харцизьку від 09.12.2013 №727 робітниками ДПІ у м. Харцизьку ГУ Міндоходів у Донецькій області у період з 10 по 16 грудня 2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування, своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість за травень, червень 2011 року та податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року по взаєморозрахункам з ТОВ «Діалог-Ліберті», за наслідками якої складено акт від 20.12.2013 року за № 1038/05-26-22-02/31649644 (а.с.88-96).
В акті перевірки зазначено, що позивачем за ІІ квартал 2011 року задекларовано валові витрати в сумі 14480345 грн., по взаєморозрахункам з ТОВ "Діалог-Ліберті" до складу валових витрат віднесено 358394 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за ІІ квартал 2011 року встановлено їх завищення у загальній сумі 357394 грн. Відповідач в акті зазначає, що позивачем відображено у складі витрат операційної діяльності обсяг операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Діалог-Ліберті" на загальну суму 358394 грн. за ІІ квартал 2011 року, угода з яким не має реального товарного характеру, та позивач провів документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства. Таким чином, за ІІ квартал 2011 року позивачем занижений податок на прибуток в сумі 82431 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за травень 2011 року встановлено його завищення в сумі 71679 грн. по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Діалог-Ліберті", угода з яким не має реального товарного характеру.
На підставі акту перевірки від 20.12.2013 року ДПІ у м. Харцизьку ГУ Міндоходів у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0000722220, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 71679 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.; (а.с.97).
№ 0000732220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82430 грн.( а.с. 98)
З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2011 року між позивачем як покупцем та ТОВ "Діалог-Ліберті" як постачальником укладений договір постачання № 2/11, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити алюміній АК5М2 відповідно до специфікацій. (а.с. 17-18)
На виконання умов договору між сторонами підписана специфікація від 5 травня 2011 року на постачання алюмінієвого сплаву АК5М2 на загальну суму 430072 грн. 50 коп. (а.с. 19)
Позивачем від постачальника отримані накладні, податкові накладні (а.с.20,22-23,25-27,29-30,32-33,35)
Розрахунки між сторонами договору здійснені у повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 35-42)
На підтвердження перевезення вантажу позивачем надані товарно-транспортні накладні, договір на надання транспортних послуг від 01.01.2011 року № 108/10, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_4 як платника податку на додану вартість, акти про надання послуг перевезення, податкові накладні від 6 та 24 травня 2011 року. Перевезення вантажу 11, 13 травня здійснено позивачем самостійно власним автотранспортом, наявність якого не заперечувалася відповідачем. (а с. 43,45-50)
З з 26 серпня по 16 вересня 2011 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 16 вересня 2011 року № 1549/23-2/31649644.
Цією перевіркою не встановлено порушень по господарським операціям позивача з ТОВ "Діалог-Ліберті", виїзною перевіркою охоплені первинні документи позивача суцільним порядком, про що зазначено у пункті 2.3 акту.
9 жовтня 2012 року відповідачем також складена довідка № 134/22-2/31649644 про результати зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 квітня по 31 грудня 2011 року. За висновком даної довідки звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з ОСОБА_4, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
07.11.2011 року відповідачем отриманий акт Слов'янської ОДПІ від 03.11.2011 року № 5505/23-4-24154966 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Діалог-Ліберті" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за травень 2011 року та податку на прибуток за 2 квартал 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Компанія "Флорін".
Підставою для здійснення перевірки у грудні 2013 року стало отримання відповідачем від Слов'янської ОДПІ акту перевірки від 3 листопада 2011 року.
Листом від 22 листопада 2011 року № 22290/23-313-8 відповідач просив Слов'янську ОДПІ доопрацювати інформацію, викладену в матеріалах перевірки ТОВ "Діалог-Ліберті", у зв'язку із відсутністю комплексу доказів, обов'язковість яких необхідна для визнання недійсним правочину між ТОВ "Армлит-Донбасс" та ТОВ "Діалог-Ліберті".
3 березня 2012 року Слов'янська ОДПІ повідомила відповідача про надіслання додаткової інформації. Однак, на час розгляду справи, жодної додаткової інформації стосовно спірних правовідносин відповідачем не отримано.
Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
На підставі п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідачем, як в ході перевірки, так і в судах першої та апеляційної інстанції не доведено, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, наданих позивачем, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який не передбачає вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Право на нарахування податкового кредиту по господарських операціях придбання товару виникло у позивача на підставі отриманих податкових накладних які були надані контрагентом на підставі договорів, виконання яких підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як зазначає відповідач в акті перевірки, в податкових накладних травня 2011 року, виданих позивачу ТОВ "Діалог-Ліберті", відсутні печатки підприємства, при цьому податковий орган здійснював перевірку на підставі копій первинних документів, наданих позивачем.
Під час судового розгляду справи за участю представників сторін судом першої інстанції були досліджені оригінали спірних податкових накладних та встановлено, що всі спірні податкові накладні ТОВ "Діалог-Ліберті" за травень 2011 року скріплені печаткою, однак у зв'язку із тим, що відбиток печатки має блідий колір, на деяких копіях його важко помітити.
З 26 серпня по 16 вересня 2011 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 16 вересня 2011 року, яким не встановлено порушень по господарським операціям позивача з ТОВ "Діалог-Ліберті", виїзною перевіркою охоплені первинні документи позивача суцільним порядком, в тому числі податкові накладні за травень, червень 2011 року, про що зазначено у пункті 2.3 акту. Оскільки у 2011 році відповідач здійснював виїзну перевірку, тобто за місцем знаходження позивача, мав перевіряти оригінали спірних податкових накладних, а не копії, як це було у 2013 році.
З урахуванням викладеного, відповідач не довів суду обставин відсутності відбитку печатки постачальника на первинних документах.
Суд не приймає посилання апелянта на акт від 3 листопада 2011 року у якості належного та допустимого доказу щодо підтвердження відсутності реального характеру договору між позивачем та ТОВ "Діалог-Ліберті", оскільки в даному акті навпаки підтверджена реальність господарських відносин.
ТОВ "Діалог-Ліберті" знаходиться за юридичною адресою, подає податкову звітність, є платником податку на додану вартість, надав до перевірки необхідні первинні документи.
Згідно з витягом з АІС "Податковий блок" розбіжності між сумами податкового кредиту та податкових зобов'язань не виявлені, та підтверджується відображення ТОВ "Діалог-Ліберті" в податковому обліку результатів господарських відносин з позивачем.
Задекларовані показники підприємств в подальшому відкориговані (суми виключені з податкового кредиту та податкових зобов'язань) податковими органами на підставі актів перевірок від 3 листопада 2011 року та від 20 грудня 2013 року.
Стосовно посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Компанія "Флорін", що є контрагентом ТОВ "Діалог-Ліберті", судова колгія зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Отже, можливі порушення податкового законодавства ПП "Компанія "Флорін" не мають впливати на податковий облік позивача.
Також наявні в матеріалах справи акти приймання продукції (сплав алюмінієвий), акти про походження металу, картки складського обліку, накладні вимоги на відпуск, звіти по витратам матеріалів при виробництві кольорових металів за травень 2011 року, матеріальні звіти, які посвідчують використання отриманої позивачем продукції у власному виробництві.
Вищевказані первинні документи спростовують посилання податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.
Стосовно товарно-транспортних накладних, суд першої інстанції обгрнтовано зазначив, що наявність недоліків цих ТТН не спростовує реальність правочину. Крім цього, у позивача є власний транспорт, яким перевозився товар, та частина товару перевозилася фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, реальність операцій з яким підтверджена довідкою податкового органу від 09.10.2012 року.
На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/821/14- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/821/14- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 04 квітня 2014 року.
Суддя-доповідач І.Д.Компанієць
Судді: В.А. Шальєва
М.М.Яковенко