Справа: № 823/1273/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
19 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викладене у протоколі № 5 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському обласному військовому комісаріаті від 03.05.2012 року в частині відміни у наданому ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов'язання відповідача повернути позивачу посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 08.10.2004 року.
Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 17 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач, 1949 року народження, в період з 12.12.1968 року по 22.12.1970 року проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , на посаді водія у військовому званні рядовий. Військова частина польова пошта НОМЕР_2 з 17 жовтня 1968 року дислокована до міста Ружомберок, Центральна група військ (Чехословаччина).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Також, учасниками бойових дій, згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 63 від 08.02.1994 року затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.
Відповідно до Переліку Чехословаччина віднесена до переліку держав, на території якої в період з 20 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року проходили бойові дії.
10 вересня 2004 року рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладеним у протоколі № 23 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському обласному військовому комісаріаті, позивачу на підставі архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 4П-51099 від 07.07.2004 року та військового квитка НОМЕР_3 від 30.11.1968 року надано статус учасника бойових дій.
Згідно вказаної довідки, позивач проходив службу в військовій частині п/п НОМЕР_2 з 12.12.1968 року, наказ № 177 (прибув з Київського ВО), по 22.12.1970 року, наказ № 331, на посаді водія в званні рядовий. Військова частина п/п 46282 19 серпня 1968 року в повному складі перетнула державний кордон Чехословаччини та розташувалася у місті Ружонберок для надання допомоги народу Чехословаччини у боротьбі проти контрреволюційних сил. В наказі по в/ч п/п 46282 № 172 від 18.12.1968 записано: «За успішне виконання бойового завдання під час несення служби наказую: пункт 17. Оголосити подяку за добросовісне виконання службового обов'язку рядовому ОСОБА_1 ».
06 червня 2011 року на адресу відповідача надійшов лист управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з зобов'язанням надати інформацію, яка підтверджує достовірність довідок, на підставі яких, починаючи з 2000 року надавався статус учасника бойових дій та інформацію про можливі факти незаконного одержання зазначеного статусу за вказаний вище період.
На виконання листа відповідач направив запит до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації з проханням підтвердити інформацію щодо видачі архівної довідки позивача № 4П-51099 від 07.07.2004 року
18 квітня 2012 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 листом надійшла відповідь з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації №4/11953 від 16.03.2012 року, згідно якої повідомлено, що факт видачі архівної довідки № 4П-51099 від 07.07.2004 року на ім'я ОСОБА_1 та достовірність всієї інформації, викладеної в ній не підтверджується.
На підставі отриманої відповіді Христинівським районним військовим комісаріатом Черкаської області листом за вих. № 232 від 18.04.2012 року запрошено позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на засідання комісії 24.04.2012 року з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій. На засідання комісії позивач не прибув.
03 травня 2012 року рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викладене у протоколі № 5 чергового засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському обласному військовому комісаріаті, відмінено п. 21 протоколу № 23 від 10.09.2004 року про надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Стосовно твердження позивача про те, що відповідач, згідно діючого законодавства, не наділений повноваженнями щодо перегляду власних рішень та позбавлення, як наслідок, статусу учасника бойових дій особам, яким він вже встановлений, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 Положення «Про військові комісаріати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1235 від 26.09.2001 року, на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.
Питання про визначення учасників бойових дій, відповідно до п. 1 Положення, покладається, в свою чергу, на комісії, що створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_4 , військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.
З аналізу зазначених пунктів Положення «Про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України», колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність компетенції комісії приймати рішення як про надання статусу учасника бойових дій так і про позбавлення раніше наданого статусу, оскільки, як зазначено в пункті 7 Положення комісія вирішує питання про визначення учасників бойових дій, що, на думку суду, передбачає дії як щодо надання статусу учасника бойових дій, так і щодо позбавлення такого статусу в разі встановлення певних обставин, зокрема надання статусу учасника бойових дій внаслідок подання недостовірних документів.
Пунктом 9 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 158 від 08.04.2009 року (далі - Положення) встановлено на підставі яких документів комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій, зокрема архівні документи.
В ході розгляду справи судом встановлено, що факт проходження позивачем служби в період з 12.12.1968 року по 22.12.1970 року у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , на посаді водія у військовому званні рядовий на території Чехословацької Соціалістичної Республіки не ставиться під сумнів. Крім того, з документів, які надійшли від Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, вищевикладене не спростовано.
В силу ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Щодо участі позивача у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ в ході розгляду справи судом встановлено наступне.
Відповідно до запису військового квитка НОМЕР_5 від 30.11.1968 року позивач у складі військовій частині № НОМЕР_2 за наказом № 177 розпочав службу шляхом первинного навчання з 12.12.1968 року, а вже з 15.12.1968 року за наказом № 03 позивач перебуває на посаді водія у військовому званні рядовий.
Крім того, представником позивача надана архівна довідка Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 4/95139 від 24.12.2012 року.
За відомостями зазначеної архівної довідки № 4/95139 від 24.12.2012 року військова частина польова пошта 46282 з 27.10.1968 року по грудень 1970 року дислокована до міста Ружонберок, ЧРСР. Перебуваючи на території ЧРСР та приймаючи участь в операції «Дунай», батальйон виконував завдання по зв'язку в інтересах вищестоящих штабів, шляхом перебування радіолінійними станціями на місцях та прокладаючи кабельні лінії.
Відповідно до відомостей Вікіпедії, операція «Дунай» (21 серпня - 11 вересня 1968) - вторгнення військ країн-членів Варшавського договору (окрім Румунії) до Чехословаччини з метою припинення реформ Празької весни та ліквідації загрози виходу ЧРСР з соціалістичного табору.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 63 від 08.02.1994 року Чехословаччина віднесена до переліку держав, на території якої в період з 20 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року проходили бойові дії.
Відповідно бойові дії - дії військ, авіації, флоту з метою знищення живої сили, бойової техніки і військових споруд противника, оволодіння територією, яку він займав, надання протидії наступу противника, відбиття його ударів й утримання займаної своїми військами території.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач пояснив, що подяку отримав за рятування працюючої радіостанції від пожежі, за що крім подяки отримав також 10-денну відпустку.
Таким чином, враховуючи виконання складом військової частини НОМЕР_2 завдання по зв'язку в інтересах вищестоящих штабів, позивача приймав участь в період служби у забезпеченні зв'язком бойової діяльності військ в інтересах вищестоящих штабів, що в свою чергу узгоджується з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо посилання представника відповідача на ту обставину, що присягу позивач прийняв 12.01.1969 року, тоді як офіційно бойові дії на території Чехословацької Соціалістичної Республіки велися до 01.01.1969 року суд зазначає, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу, тоді як військова присяга - урочиста клятва на вірність своєму народові і прийняття якої не впливає на час проходження військової служби.
Відповідно до Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2009 за № 429/16445, посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки та листів талонів видаються громадянам з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах, - військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим, обласними та Київським міським військовими комісаріатами на підставі протоколу з рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, про визначення особи учасником бойових дій або витягу з цього протоколу.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача повернути йому посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 , видане 08.10.2004 року підлягає до часткового задоволення, оскільки скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському ОВК, викладеного в протоколі від 03.05.2012 року № 5, є підставою для видачі Черкаським ОВК позивачу відповідного посвідчення учасника бойових дій на підставі рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському ОВК від 10.09.2004 року, викладеного у п. 21 протоколу № 23.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що як довідкою від 07.07.2004 року так і відповіддю, що надійшла з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 4/11953 від 16.03.2012 року підтверджується факт перебування позивача на території держави ЧРСР у період бойових дій під час виконання ним військового обов'язку. Також, відповідно до запису військового квитка НОМЕР_7 від 30.11.1968 року, ОСОБА_1 розпочав військову службу у складі військової частини № НОМЕР_2 за наказом № 177 шляхом первинного навчання з 12.12.1968 року, а з 15.12.1968 року за наказом № 03 перебував на посаді водія у військовому званні рядовий.
Таким чином, обидва документи, а саме: довідку від 07.07.2004 року та відповідь Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 4/11953 від 16.03.2012 року, які несуть одну інформацію про факт перебування позивача на території держави ЧРСР у період бойових дій під час виконання ним військового обов'язку. Дана інформація узгоджується з військовим квитком позивача, що дає підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно ст. 7 Угоди про правонаступництво щодо державних архівів колишнього Союзу РСР сторони визнають на своїх територіях юридичну силу архівних довідок, виданих державними архівними установами інших держав - учасниць Співдружності, таким чином відповідач в порушення вищезазначеної Угоди помилково використав інформацію, викладену в листі Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 16.03.2012 року № 4/11953, як таку, що має юридичну силу.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2014 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.