Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
04 квітня 2014 року справа №805/921/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/921/14 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу, припинення нарахування єдиного внеску,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-370 на суму 1193,99 грн. від 21.11.2013 року та припинити нарахування ЄСВ як особі, яка отримує пенсію за віком та є підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
В обґрунтування позову зазначив, що є пенсіонером за віком, знаходиться на обліку у відповідача як платник єдиного внеску, є є фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування. Вимога відповідача є незаконною, оскільки відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску як фізична особа-підприємець, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо нарахування позивачу суми недоїмки в розмірі 1193,33 грн..
Визнано протиправною та скасовано вимогу ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № Ф-370 від 21.11.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1193,99 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 - фізична особа - підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.09.2007 року.
Відповідач - ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідно до п. 191 1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Як вбачається зі свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 обрав спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 року (а.с.9).
Згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, ОСОБА_3, - пенсіонер за віком з 22.03.2012 року (а.с.10).
Відповідно до вимоги про сплату недоїмки № Ф-370 від 21.11.2013 року, позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 1193,99 грн. (а.с.6).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон №2464, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» ( Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 6 серпня 2011 року, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач, заперечуючи проти права позивача на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, вважає, що такого права останній набуде по досягненню пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1056, за якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку чоловіками 60 років, жінками 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необгрунтованими з огляду на наступне.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058. Відповідно до п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно статті 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1.
Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.
Доводи апелянта, що фізичні особи-підприємці набувають вказаного вище права лише при досягненні віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058 є безпідставними, оскільки ч.4 ст.4 Закону № 2464 такого застереження не містить.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/921/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по адміністративній справі № 805/921/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
М.М.Яковенко